Що відчувають рослини?
Шум піднявся страшний! Ще б пак, – виявляється, і рослини відчувати вміють. Варто, наприклад, відірвати у берези листочок, як все дерево відчуває якусь подобу болю. Це почуття не пропадає і з часом. І дерево навіть запам’ятовує лиходія, приходячи в паніку кожен раз, коли він знову з’являється під його гілками. Принаймні, так стверджував американський дослідник К. Бакстер. А йому «і карти в руки»: довгі роки Бакстер займався теорією і практикою використання «детектора брехні», навчився реєструвати електромагнітні «хвилі пси», які виникають в нервовій системі людини під впливом стресу.
C допомогою цього ж приладу він вперше записав панічну реакцію фікуса не тільки на спалювання його листя, але навіть на одну тільки думку експериментатора про такий жахливий, вчинок.
З тих пір ряди прихильників К. Бакстера, які виявляли свідомість і психічну діяльність у все більших представників флори, помітно розширилися. Особливий імпульс руху надала популярна книга двох журналістів – Пітера Томпкінса і Крістофера Берда — «Таємне життя рослин». Після її невимовного успіху натхненний Бакстер зареєстрував «психологічну активність» з боку… молочнокислих продуктів.
Мислячий кефір! Це вже переповнило чашу терпіння фахівців, і обговоренню гіпотези свідомості у рослин була присвячена особлива дискусія на річній конференції Американської асоціації розвитку науки. З викладом методики і результатів своїх дослідів виступили найвизначніші фахівці в області фізіології рослин — професор Едгар Гайстегер з Корнеллського університету, завідувач кафедри в Єльському університеті Артур Галстон та інші світила. Деякі експерименти вони повторювали тут же, прямо, що називається, на публіці.
І що ж? Жоден з численних експериментів не підтвердив цю гіпотезу. Правда, прилади писали криві, що свідчать про наявність у рослин біоелектричної активності, але ж це було відомо і раніше. Але зв’язки між такою активністю і діями або, тим більше, думками людини виявити так і не вдалося. А «хвилями пси», які нібито фіксував К. Бакстер, виявилися, мабуть, електромагнітні хвилі, що виходили не від рослини, а від використаного в дослідах обладнання, бо ніякого екранування передбачено не було.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.