Супутники і біологія
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Мікромініатюризація радіоапаратури відкрила перед біологами нечувані досі можливості. Відтепер вони не тільки кільцюють птахів та риб, а й постачають китів, дельфінів, ведмедів та інших великих тварин індивідуальною радіоапаратурою. Мініатюрні передавачі дозволяють стежити за міграцією тварин, розкривати закони їх життя.
Однак передавачі ці вельми малопотужні, і, щоб прийняти їх сигнали, доводиться йти на різного роду хитрощі: піднімати антени в повітря на кулях-зондах, літаках. Тільки так вдається забезпечити впевнений прийом сигналів на великих відстанях. Але і авіація, і повітряні кулі – не надто надійні помічники: їх працездатність в значній мірі визначається погодою.
Це змусило біологів звернутися за допомогою до дослідників космосу. На штучних супутниках Землі припускають встановити приймальну апаратуру, яка буде не тільки приймати сигнали «звірячих» передавачів, але і визначати їх координати. Таким чином, вдасться охопити мережею стеження всю земну кулю, не виключаючи гігантських просторів морів та океанів.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.