Телегонія – спадковість на відстані

Явище спадковості взагалі дивне… – говорив творець еволюційної теорії Чарльз Дарвін. Що може бути дивніше передачі якої-небудь мало важливої особливості, що не становить споконвічної властивості виду, через чоловічі або жіночі статеві клітини, настільки малі, що вони невидимі неозброєним оком?..» Сучасна біологія багато прояснила тут. Вивчений механізм злиття хромосом чоловічої та жіночої статевих клітин. Встановлена участь у явищах спадковості дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) та інших компонентів статевих клітин. Природно, що дитина успадкує щось від батька, щось від матері і буде схожа на своїх батьків. А на кого ж більше?

ЧИ ТІЛЬКИ ДВІ КЛІТИНИ

Адже майбутній організм починає своє життя з моменту злиття двох статевих клітин: чоловічої і жіночої. Тільки двох… Але знову звернемося до Дарвіна:

«У прикладі, що часто наводиться зі слів лорда Мортона, майже чистокровна арабська каракова кобила принесла гібрида від кваги (варто пояснити, що кваги – тварина з роду зебр); потім вона… народила двох лошат від вороного арабського жеребця. Ці лошата були частково буланими, і на ногах у них були більш виразні смуги, ніж у справжнього гібрида, і навіть більш виразні, ніж у кваги. В одного з них були ясні смуги на шиї і на інших частинах тіла. Смуги на тулубі, не кажучи вже про смуги на ногах, надзвичайно рідкісні у коней всіх порід в Європі і майже невідомі у арабських коней… Але що робить цей випадок ще більш вражаючим, це те, що у лошат волосся на гриві походило на волосся кваги: було коротке, жорстке і стирчали вгору. Тому не може бути сумніву, що кваги вплинули на ознаки потомства, отриманого згодом від вороного арабського жеребця».

Кількома рядками нижче Дарвін наводить ще один випадок подібної «непрямої» спадковості. Свиня чорно-білої породи принесла потомство від дикого темно-коричневого кабана. У деяких з отриманих поросят переважало коричневе забарвлення. Цілком природно: діти були схожі на батька. Але через багато часу, вже після смерті цього кабана, свиня принесла поросят від кабана своєї власної чорно-білої породи. І серед них були поросята, «не в матір, не в батька» – коричневі, як дикий кабан.

Подібних випадків Дарвіну було відомо чимало. Вчений стверджував, що вони «відбуваються настільки часто, що уважні тваринники уникають спарювати високопородистих самок якої б то не було тварини з самцями гіршої якості, побоюючись можливої шкоди для подальшого потомства».

Правило це живе досі. І зараз собаківники, наприклад, вважають бракованою і непридатною для подальшого отримання високопородистого потомства собаку – будь вона найчистіших кровей, – яка хоча б раз до того мала цуценят від безпородного батька. Те ж саме існує і в конярстві, та й взагалі в селекційній роботі, де потрібне виведення чистої породи.

Так, значить, процес спадкування будь-яких властивостей більш складний, ніж просто передача від покоління до покоління «естафети спадковості», нібито здавна закладеної тільки в ДНК статевих клітин батьків?

ЩО ГОВОРИТЬ ВІКІПЕДІЯ!

«Дивні» випадки спадкування, описані Дарвіном, отримали назву «телегонії».

«Телегонія» (від грецького теле – далеко і гоне – народження, походження) – рідкі випадки впливу у рослин і тварин чоловічих статевих елементів на жіночий організм, коли в потомстві даної материнської особини, одержуваному вже в наступні роки (або в сезони) від схрещування її з іншою батьківською особиною, проявляються ознаки і властивості, притаманні батьківському організму, який брав участь з нею в попередньому схрещуванні…

Біологічна природа телегонії ще не з’ясована. Безперечно лише, що наявні факти не дозволяють зводити вплив чоловічих статевих елементів у статевому процесі тільки до злиття їх з жіночою яйцеклітиною; їх вплив більш багатосторонній: вони можуть безпосередньо змінювати обмін речовин у тканинах жіночих статевих органів і, крім того, через обмін речовин плоду, що розвивається впливати на материнський організм в цілому».

З часу, коли про телегонію писав Дарвін, минуло понад сто років. До цієї теми в науковій літературі зверталися досить часто, але підходили до неї по-різному. Частина біологів заперечувала телегонію і ставила під сумнів достовірність описаних фактів. І справді, ще наприкінці 19-го сторіччя був проведений дослід над кобилою і зеброю, що повторює описаний у Дарвіна випадок. Телегонії не спостерігалося.

Однак в інших дослідах, часом мимовільних, вона спостерігалася. Зокрема, телегонію у рослин зазначав І. В. Мічурін. Це було в 1900 році. Вчений запліднив троянду сорту ругоза пилком троянди мультифлора. Схрещування нібито вдалося: плоди троянди ругоза, що мають зазвичай ріпчасту форму, стали напівовальними. (Це явище – вплив чоловічого начала на близькі до плоду ділянки жіночого організму – називається Ксенією.) Але зібрані насіння дали в наступному році рослини, нічим не схожі на батька, – троянду мультифлора. До речі, в ту ж зиму екземпляр мультифлора, єдиний в саду І. В. Мічуріна, загинув від морозу. Але наступного літа троянда ругоза від самозапилення дала насіння, з яких виросли рослини, дуже схожі на мультифлора.

ФАКТИ, НАВЕДЕНІ У ФРАНЦУЗЬКОМУ ЖУРНАЛІ

«Шість жінок, які були замужем і кохали своїх чоловіків, не могли мати дітей, – розповідає французький журнал «Констелласьон» про випадок, описаний лікарем з Алжиру Л. Лафюентом. – Лабораторний аналіз встановив, що чоловіки їх були безплідні. Бажання подружжя мати дітей змусило вдатися до штучного запліднення. Цікаво, що діти, народжені в результаті цього, були схожі не на «донорів» – їх справжніх біологічних батьків, а на чоловіків цих жінок.

Коментуючи цей факт, біолог Ж. Леконт каже: «Відомо, що чоловіче сім’я містить не тільки живі статеві клітини, а й різні хімічні речовини. Деякі з них близькі до адреналіну. Багато лікарів переконані, що ці речовини здійснюють гормональне насичення жіночого організму, необхідне для повного його розвитку. Можливо, деякі з них можуть впливати на спадковість».

МІЛЬЙОНИ І ОДИН

У процесі запліднення в статеві шляхи жінки потрапляють мільйони чоловічих статевих клітин. Тільки одна або декілька з них – стільки, скільки яйцеклітин дозріло до моменту запліднення, – зіллються з жіночим началом і покладуть основу майбутнього життя. А інші? Загинуть? Чому так марнотратна природа?

Ні, зовсім не марнотратна. Досліди і спостереження, проведені багатьма дослідниками, показали, що чоловічі статеві клітини – сперматозоїди, – що не досягли яйцеклітини, не гинуть. Вони впроваджуються в тканини статевих шляхів жінки. Про це ще в 1910 році писав голландський вчений Кольбрюгге. У 1945 році впровадження сперматозоїдів в тканини статевих органів самки у кроликів спостерігала російська дослідниця М. Я. Соловей, а в 1951 році київський вчений кандидат біологічних наук Д. І. Ґенін в дослідах на мишах переконливо довів цей факт. У деяких безхребетних тварин, наприклад, п’явок і аскарид, сперматозоїди впроваджуються не тільки в тканини статевих шляхів, але поширюються по всіх тканинах організму.

У той же час досліди по штучному заплідненню кроликів невеликими дозами сперми (в 5000 сперматозоїдів) показали, що це занадто мало для успішного запліднення. Тільки одна п’ята частина самок принесла кроленят, та й то в посліді було невелике в порівнянні зі звичайним число дитинчат. Крім того, в таких випадках часом виходить слабке, нежиттєздатне потомство, а іноді вагітність мимовільно переривається, кінчається викиднем.

КСЕНІЇ

Про Ксенії в рослинному світі вже згадувалося у зв’язку з дослідом І. В. Мічуріна над схрещуванням двох сортів троянд. Можна було б навести десятки подібних випадків впливу батька на організм матері. Мічурін спостерігав їх дуже часто. Наприклад, запилюючи дику степову вишню пилком крупноплідної, він отримував ягоди вдвічі більшої величини. Схрещуючи яблуню, яка зазвичай приносить яскраво-червоні плоди, з антонівкою, отримував блідо-рожеві яблука. Схожі результати спостерігали й інші плодівники.

Кури породи леггорн зазвичай несуть яйця з білою шкаралупою, кури австралорп – з жовтуватим забарвленням шкаралупи. У 1949 році російський вчений X. Ф. Кушнер схрещував курей леггорнів з півнем породи австралорп, і вони стали нести яйця з більш темною шкаралупою. Значить, явище ксенійності існує не тільки в рослинному, а й у тваринному світі. Але його не можна пояснити інакше, як прямим впливом чоловічих статевих продуктів на материнський організм.

Автор: Р. Федоров.