«Вісімка» із ДНК

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Молекули ДНК можуть набувати найхимерніших форм: кільця, плазміди, вісімки, фігурки, що нагадують трилисник. Очевидно, таким чином клітині легше зберігати та реалізовувати генетичну інформацію.

По кільцевій ДНК рибосома, наприклад, здатна виробляти білок особливим ефективним методом: ДНК «заправляється» в рибосому, а та вже прокручує кільце, виробляючи необхідну кількість білка.

Цілком ймовірно, що в закільцьованих відрізках ДНК укладена особлива, окрема від хромосом генетична інформація, реалізувати яку можна в комплексі певної послідовності.

А нещодавно були відкриті і ферменти особливого класу. Вони розв’язують і зав’язують вузли в поєднаннях молекул, одночасно вони ж споруджують різні за формою генетичні конструкції.