Її величність Рапана

Рідко хто, їдучи з Чорноморського узбережжя, не захопить із собою одну-дві гарні великі раковини – будиночок молюска рапани. Де-небудь у Києві чи Львові глухий гул раковини, піднесеної до вуха, нагадуватиме про шум морського прибою і яскраве сонце півдня. За вікном дощ, чи сніг і мороз, а від ошатної раковини віє солоним диханням теплого моря…

Ті, хто вперше приїжджають до Чорного моря, вважають, що ці раковини – звичайна приналежність нашого півдня. Лише дуже небагато знають, що рапана в тутешніх місцях – новинка. Вона споконвіку мешкала в морях, що омивають Далекий Схід, і звідти лише порівняно недавно проникла в Чорне море. Мандрівниця «прокотилася» через два океани і сім морів, влаштувавшись на днищі кораблів.

Треба сказати, що своєю появою в Чорномор’ї рапана не надто втішила біологів. Рапана – ненажерливий хижак. Її основна їжа – устриці, мідії та інші двостулкові молюски. Розмножившись в Чорному морі, рапана почала виробляти справжні спустошення серед устричних і мідієвих поселень.

… У світлому просторому приміщенні дзюрчить вола. Це морський водопровід подає свіжу воду з бухти в експериментальні акваріуми біологічної станції. У білих емальованих басейнах повзають великі молюски, із закрученою коричневою раковиною завбільшки з чайну чашку на спині. Тут проводяться спостереження над харчуванням, ростом і розмноженням рапани.

Ось в басейн до рапанів кинуті мідії. Хижий молюск наповзає на свою нерухому жертву, обволікає її своїм тілом. Проходить кілька годин, і від мідії залишається порожня раковина. Цікаво, що дорослі і молоді рапани по-різному розправляються з мідіями. Дорослі рапани пускають в хід отруйний слиз, який паралізує жертву. Після цього стулки жертви розкриваються самі собою. Молоді ж рапани чинять інакше. Озброєний потужною роговою «теркою» і спеціальною «свердлувальною» залозою , маленький хижак пробурює отвір у раковині мідії або устриці і виїдає її вміст.

Якщо для устриць і мідій поява рапани – справжнісіньке лихо, то раки-відлюдники, ймовірно, задоволені новим прибульцем. Справа в тому, що до недавнього часу найбільшим молюском, які мають завиту раковину, яку «беруть напрокат» раки, була насса. Але насса могла надати пустельникам тільки «малометражну квартиру». З появою рапани «претензії» пустельників до «житлоплощі » задовольняються з лишком. Результат подібних новосіль не забарився. Як показала перевірка, раки-відлюдники, що зайняли більш простору раковину, значно обігнали в зростанні своїх побратимів.

Рапана їстівна. З неї виходять прекрасні супи. Цінителі стверджують, що її м’ясо за смаком змагається з відвареною осетриною. Погано тільки те, що рапану важко добувати у великих кількостях: вона веде одиночний спосіб життя.

І все ж, ні якість її м’яса, ні краса раковини не компенсують того збитку, який вона завдає, знищуючи дрібних двостулкових молюсків і тим самим підриваючи харчову базу багатьох промислових риб. Вчені зараз зайняті розробкою методів боротьби з цим хижим молюском.