Аліум сативум — так називається латиною широко поширена рослина, яку культивували ще в Стародавньому Вавилоні та Єгипті як гостру приправу та лікувальний засіб. На Заході її нерідко називають смердючою трояндою. Тепер цією рослиною зацікавилися вчені. Ефірні олії і ферменти, що містяться в ній, перетворюють її на природний біокаталізатор з високою антибіотичною і антисклеротичною дією.
Щоб зрозуміти, як народилося життя на Землі, потрібно, мабуть, передусім усвідомити, як мономерні молекули амінокислоти, цукру, нуклеотиди перетворилися на найпростіші молекулярні системи, здатні до реплікації — самоповторенню.
Слово «генетичний» не дарма взято в лапки: цей код використовує не амінокислоти, а нуклеотиди. Саме вони кодують послідовність амінокислот під час синтезу молекули білка. Але, виявляється, і сам по собі ланцюжок амінокислот, що вийшов, несе в собі якусь важливу інформацію. Яку? Скажімо, таку, за якою заздалегідь можна буде передбачити структуру (просторову форму) молекули білка, яку ще належить синтезувати.
Прилипачі — це спеціальні засоби, які використовуються в сільському господарстві для покращення ефективності засобів захисту рослин і добрив. Вони забезпечують краще прилипання робочих розчинів до поверхні листя або інших частин рослин, підвищуючи ефективність дії основних препаратів. Завдяки використанню прилипачів можна досягти більш рівномірного покриття рослин, зменшення стікання розчинів та економії засобів захисту.
З класичних часів генетиці та молекулярній біології відомий постулат «один ген – один білок». Це здається цілком природним і логічним, особливо з нашої людської точки зору. Але з погляду природи логічно саме «все навпаки».
Біотрон – камера штучного клімату. Вона широко застосовується там, де природний клімат «не годиться», наприклад в підводних населених апаратах або на космічних станціях. У такій камері її творці зазвичай намагаються відтворити замкнуті екологічні системи живих об’єктів різного трофічного рівня, тобто організмів, які послідовно поїдають один одного.
Загадкова смерть дванадцяти осіб, які брали участь у відкриті та дослідженні гробниці польського короля Каземира IV Ягеллончика в Кракові, який правив з 1447 по 1492 рік, змусила згадати про прокляття Тутанхамона. Так назвали серію смертей, які спіткали вчених, які були присутні при відкриті в 1922 році гробниці цього фараона.
Плоскі черви, будь-які з типу Platyhelminthes, є групою м’якотілих, зазвичай сильно сплющених безхребетних. Деякі види плоских червів є вільноживучими, але близько 80 відсотків усіх плоских червів є паразитами, тобто вони живуть в іншому організмі або на ньому, отримуючи таким чином живлення. Вони мають двобічну симетрію (правий і лівий боки схожі) і не мають спеціалізованих дихальної, скелетної та кровоносної систем; порожнина тіла відсутня.
Водорості — це члени групи переважно водних фотосинтезуючих організмів царства протистів. Водорості мають різні типи життєвих циклів і варіюються за розмірами від мікроскопічних видів до гігантських ламінарій, які досягають 60 метрів у довжину. Їх фотосинтетичні пігменти є більш різноманітними, ніж у рослин, а їхні клітини мають такі особливості, яких немає серед рослин і тварин. Окрім екологічної ролі як виробників кисню та харчової бази для майже всього водного життя, водорості мають економічне значення, як джерело сирої нафти, їжі, а також ряду фармацевтичних та промислових продуктів для людей. Розділ біології, що вивчає водорості називається фікологією, а людина, яка вивчає водорості, — фікологом.
Ця бактерія була наша, земна. І звали її Бациллус субтиліс. А відправили її до космосу на орбітальну станцію вчені. Питання стояло так: чи можуть мікроорганізми переносити невагомість? Усі, кого запускали раніше, переносили її непогано: на внутрішньоклітинні процеси відсутність сили тяжкості не впливає. Але то всі поодинокі організми. Бактерії живуть колоніями, де діють свої закони. Ось і було вирішено закинути в космос цілу популяцію цих мікроорганізмів, точніше щось близько двадцяти мільйонів штук. Запускали при цьому не самі бактерії, а їхні спори.