Дія електромагнітних полів на нервову систему
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Перші докази специфічної дії отримали російські вчені. Вони виявили, що у людей, які систематично опромінювалися сантиметровими радіохвилями малої інтенсивності, ще недостатньої для помітного нагрівання тканин, порушувалися деякі фізіологічні функції: уповільнювався ритм серцебиття, понижався кров’яний тиск, виникало виснаження нервової системи. Ці порушення були нестійкими — вони зникали через два-три тижні після припинення впливів.
Експерименти з тваринами показали, що сантиметрові хвилі надають й інші дії: пригнічують раніше вироблені умовні рефлекси, знижують чутливість до звуку, змінюють біопотенціали головного мозку. Якщо опромінення було одиничним і короткочасним, всі ці аномалії зникали відразу ж, як тільки воно припинялося.
Судячи з характеру фізіологічних змін, можна було вважати, що вони виникають за рахунок впливу радіохвиль на центральну нервову систему. Це пробудило інтерес до досліджень навіть у самих ортодоксальних супротивників специфічної дії. У наукових лабораторіях ряду країн почалися широкі дослідження.
З досвіду електробіологічних досліджень відомо, що можна активізувати або пригнічувати діяльність центральної нервової системи або безпосередньо — електричним роздратуванням клітин головного мозку, або рефлекторно — подразнюючи чутливі закінчення нервів — рецептори, які постійно посилають біоструми в центральну нервову систему.
Подібного роду рефлекторним ефектом вчені пояснювали уповільнення ритму серцебиття під дією сантиметрових хвиль. Ці хвилі поглинаються очним чином в поверхневих тканинах і, отже, безпосередньо впливають на шкірні рецептори. Таке пояснення було підтверджено дослідами з кроликами. При опроміненні будь-якої ділянки тіла кролика, крім його голови, сповільнювався серцевий ритм. Однак якщо чутливість шкірних рецепторів була пригнічена (місцевою анестезією), то уповільнення ритму не спостерігалося. Ряду вчених вдалося спостерігати безпосередню дію сантиметрових хвиль на ізольоване нервове волокно: при опроміненні підвищувалася його чутливість до подразнення і збільшувалася інтенсивність і швидкість поширення виникаючих в ньому біострумів.
Безпосередня дія електромагнітних полів на центральну нервову систему спостерігалася в ряді дослідів, проведених американськими вченими.
Люди, які опромінювалися сантиметровими хвилями, чули звуки, що виникали ніби десь в області потилиці. Виявилося, що цей ефект виникає тільки за рахунок впливу — навіть дуже слабкого — хвиль на скроневу ділянку голови.
У мавпи, голова якої опромінювалася метровими хвилями, різко змінювалася поведінка. Спочатку вона насторожувалася, потім поринала в сон, подібний наркотичному, потім пробуджувалася і піднімала голову у напрямку до джерела випромінювання і, нарешті, ставала різко збудженою. Характерно, що опромінення всього тіла тварини, крім голови, не викликало помітних реакцій.
Ящірка, на голову якої впливали постійним магнітним полем, приходила в стан, подібний до того, що виникає при загальному наркозі. При цьому відзначалося зниження амплітуди і уповільнення ритму біопотенціалів мозку.
Вчені спостерігали подібні реакції головного мозку кролика на вплив метрових, дециметрових і сантиметрових хвиль і постійного магнітного поля. У деяких дослідах зазначалося парадоксальне явище — ефект був більш вираженим при слабких впливах, ніж при більш сильних. Такий же парадокс виявлений Н. Левітіною при опроміненні голови кролика сантиметровими хвилями, які викликали почастішання ритму серцебиття у тварини. Посилення цього ефекту зазначалося і в тому випадку, коли при опроміненні тваринна чутливість шкірних рецепторів була пригнічена анестезією.
Слід згадати про цікаві реакції комах, досліди з якими проводилися за кордоном. В зоні опромінення трьохсантиметровими хвилями мурахи орієнтували свої вусики-антени паралельно магнітним силовим лініям поля. Мухи, поміщені в постійне магнітне поле, розташовувалися або паралельно, чи перпендикулярно магнітним силовим лініям.
Ці досліди і ряд інших експериментальних даних переконливо показують, що електромагнітні поля різних частот здатні або безпосередньо подразнювати нервові структури, або змінювати їх чутливість до інших подразників. Однак механізм цих ефектів ще далеко не ясний. Той факт, що вони виникають часом при досить слабкому опроміненні і можуть навіть зростати при зменшенні його інтенсивності, говорить про те, що справа тут не тільки в енергетичному впливі електромагнітних полів на нервові клітини.
Далі буде.
Автор: А. Пресман.