«Гарт» повітря

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Одержання таких корисних для сільського господарства азотних добрив традиційними методами — процес складний і дорогий. Литовські вчені розробили промисловий реактор, який дає змогу отримувати азотні добрива безпосередньо з повітря з невеликими енергетичними витратами.

Щоб отримати азотні добрива із повітря, виділяють чистий азот. Для цього часто застосовують дорогу кріогенну техніку, що охолоджує повітря і виділяє корисний азот із суміші газів атмосфери. Потім слідує не менш дорогий синтез аміаку, і потім на його основі готують добрива. А під час грози азотна кислота, оксиди азоту народжуються одразу.

Що ж відбувається тоді, коли під час грози спалахує блискавка! Миттєвий перегрів прикордонних шарів атмосфери. А далі! Дуже швидке охолодження.

Сучасна лабораторна техніка дає змогу імітувати ці процеси. Спочатку дослідники розігрівають повітря до температури 3000°С на плазмотроні, а потім одразу стрімко охолоджують його до 1000 градусів у спеціально сконструйованому для досліду теплообміннику.

Так було здійснено практично складний температурний процес, який отримав назву «повітряне загартування». І в результаті синтезується стійкий оксид азоту, необхідний виготовлення азотних добрив.