Інфразвук та його вплив на людину
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Це сталося в двадцятих роках минулого століття. Поруч з марсельським Центром наукових досліджень (Франція) була побудована невелика фабрика. І буквально на другий день після її пуску в одній з лабораторій Центру стали відбуватися дивні речі. Досить було провести в ній годину або дві, і людина починала відчувати себе вкрай погано. Найпростіші арифметичні дії здавалися фантастично важкими, не кажучи вже про серйозні наукові розрахунки. Кімната здавалась начебто зачарованою. І тоді комусь прийшла в голову думка перевірити, чи не є джерелом біди інфразвук.
Професор Гавр приклав руку до стіни і відчув легке тремтіння: як з’ясувалося потім, його викликала вентиляційна система фабрики, витяжна труба якої грала роль резонатора. З тих пір професор Гавр захопився інфразвуками – звуками з чистотою нижче 16 герц.
Першим лабораторним генератором інфразвуків стала органна труба довжиною в 24 метри. Потім побудували бетонну трубу такої ж довжини, але більшого діаметру. З її допомогою вдалося витягувати звуки частотою близько 3,5 герца. Всього лише три з половиною коливання в секунду здійснювала повітряна хвиля, яка виходить з розтруба інфразвукового генератора. Але дія її виявилася вражаючою. При першому ж випробуванні, чи на одну десяту повної потужності, стіни лабораторії загрозливо затряслися, а стеля покрилася тріщинами. Не було сумнівів, що повна потужність труби змусила б будівлю впасти.
Ще більш ефективним виявився звичайний свисток, що нагадував поліцейський, але відповідно частоті – гігантських розмірів. Бетонний свисток діаметром у вісім метрів видавав звук з частотою 7 герц. Виявилося, що ця частота найбільш небезпечна для живого організму. Можливо тому, що вона відповідає частоті альфа-ритму біострумів мозку. Саме ж дивне було в тому, що інфразвуки не чинили ніякої дії, якщо вони супроводжувалися музикою або шумом. У лабораторії досить було включити радіо, щоб люди не відчували особливих незручностей.
Особливо потужний вплив надавали інфразвуки, коли їх частота співпадала з частотою биття серця. Серце піддослідної тварини починало битися з такою силою, що лопалися кровоносні судини, що не витримали зрослого тиску. І, навпаки, можна було зупинити серце, відповідним чином підібравши фазу інфразвуку. У людей інфразвуки малої потужності викликали напад морської хвороби.
Зі зниженням частоти інфразвук поширюється на все більш далеку відстань. Звичайний свисток з частотою 2900 герц чути лише на відстані 500 метрів, звук з частотою 290 герц – вже в 5 кілометрах, а інфразвук з частотою 29 герц – на відстані в 50 кілометрів.
Інфразвуки народжуються при роботі: дизельних двигунів, промислових вентиляторів, їх викликають потяги, що проходять повз. Вчені вважають, що багато нервових хвороб, так властивих жителям великих міст, викликаються саме інфразвуками, що нечутно проникають крізь будь-які, самі товсті стіни. Інфразвуки супроводжують сильний вітер і бурю – і, може бути, саме тому вітряна погода діє на багатьох людей виснажуючи. Адже містраль – знаменитий вітер півдня Франції, як встановив Гавр, «кричить» з частотою близько 6 герц.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.