Ізолятор для блискавки

Кожну секунду в землю встромлюють в середньому сто блискавок. Добре це чи погано? З одного боку, добре: з кожним розрядом в грунт надходить п’ять тонн першокласного добрива – пов’язаних сполук азоту. Крім того, кожна гроза озонує, освіжає атмосферне повітря. Але з іншого… за рік на земній кулі від блискавок гине понад три тисячі осіб, руйнуються десятки високовольтних ліній електропередач та інші важливі об’єкти.

Вчені знайшли оригінальне рішення проблеми. Його суть – в придушенні електричної енергії хмари ще до народження розрядів. Дослідники розсудили так. Ось замерзає вода. Що при цьому відбувається? Між водою, що не встигла замерзнути, і вже утвореним льодом виникають значні електричні потенціали. Наприклад, в хмарі вони виникають між водяною краплею і краплею скрижанілою. Ясно, що якщо зруйнувати електричний зв’язок між цими краплями, з’єднання позитивного і негативного зарядів не відбудеться, а отже, і блискавки не буде.

І дослідники знайшли своєрідний «ізолятор». Їм виявилися соляна і плавикова кислоти. Варто було обприскати ними з пульверизатора штучну хмару, укладену в аерозольній камері, і блискавки вже не утворюються.

Неодноразові експерименти в лабораторії дали відповідь на питання, якою має бути концентрація «ізолятора». До речі, вона виявилася вельми мізерною – на тону води досить міліграма кислоти. А це означає, що якщо буде потрібно «втихомирити» вже справжню хмару, то вистачить навіть кількох кілограмів кислоти.

Але обприскувати хмару в лабораторії – це одне, а як бути з справжньою? Готуючись перейти від експериментів до натурних випробувань, вчені припускають доставляти «ізолятор» в небо за допомогою ракет. Зараз відпрацьовуються піротехнічні склади, що дають при згорянні найбільш ефективні кислоти.

Очевидно, недалекий і той час, коли на замовлення енергетиків, авіаторів, лісівників та інших зацікавлених осіб спеціальний «комп’ютер» зможе розпорядиться «зняти» з небосхилу блискавку.