Теоретичні міркування про достовірність гіпотези “Принцип оптимального руху”
Думка – найбільша сила. (Дейл Карнегі).
Основним елементом гіпотези “Принцип оптимального руху” є квант руху. Параметри кванта руху – це елементарна швидкість, період та елементарне переміщення. Як вони взаємопов’язані?
T- період реагування інертної маси m, або період кванта руху, може бути виражений формулою, яка і є Формулою Гіпотези:
де:
K – швидкість реагування інертної маси [kg / s];
F – сила, що діє на тіло m [N];
L – зміна швидкості реагування інертної маси при зміні сили на 1 N – значення, що претендує на постійну величину і вимагає експериментального визначення [s / m].
Тоді елементарна зміна швидкості тіла (елементарна швидкість кванта руху) набирає вигляду:
aT = 1/L,
де a – прискорення тіла m.
Графік взаємозв’язку елементарної швидкості, періоду та елементарного переміщення кванта руху тіла m:
Розглянемо рівноприскорений рух тіла m під дією постійної сили F. При цьому шлях тіла m до досягнення швидкості v=n×1/L, де n – кількість квантів руху, дорівнює:
Що відповідає кінематиці рівноприскореного руху і цим доводить Гіпотезу.
Теоретичний аналіз достовірності гіпотези, на мій погляд, добре описаний для зацікавленого читача в однойменній статті http://cdn.scipeople.ru/materials/70765/Теоретический%20анализ%20достоверности%20гипотезы.pdf і я думаю, що ця публікація не тільки відображає мою гіпотезу як раціональне зерно на поле знань людства, але й породжує нові цікаві ідеї та припущення. Але про це пізніше…
Автор: Володимир Резніков, інженер