Загадка «щурячого короля»
Пам’ятаєте мишачого короля з «Лускунчика»? З казки в казку кочують короновані тварини – король-олень, царівна-жаба… Але в житті звірі воліють демократію або анархію, засновану на стихійному праві сильного. Лише у небагатьох видів існують спадкові абсолютні монархи, подібні бджолиній цариці. Зовсім окрему статтю становить так званий щурячий король.
Його престольне право не ґрунтується на спадкових привілеях, ні на владі сильного – навпаки, важко уявити собі більш безпорадну і залежну істоту. І найголовніше – це, можливо, єдиний на земній кулі різновид монарха, яких складається не з одного, а з декількох індивідуумів.
Пояснимо. У німецькій мові існує слово «Rattenkonig», яке буквально перекладається як «щурячий король», а вживається в значенні, приблизно відповідному нашому поняттю «гордіїв вузол». Ця мовна метафора і містить в собі пояснення сутності дивної монархії.
З давніх-давен на території Німеччини і деяких інших європейських країн, в норах щурів зрідка виявляються скупчення тварин, з’єднаних між собою хвостами. Хвости щурів, яких може бути від двох до тридцяти і більше, утворюють неймовірно заплутаний, надзвичайно щільний клубок, роз’єднати який практично неможливо.
Довгий час вважали, що хвости цих щурів зростаються між собою, поки не з’ясували, що вони склеєні якоюсь особливою липкою речовиною. Цікаво, що «щурячий король» зустрічається тільки серед чорних щурів і ніколи – серед сірих щурів, їх найближчих родичок.
В утворенні «щурячого короля» беруть участь звірята з різних послідів, його складають і молоді і старі тварини. З’єднавшись, вони вже ніколи не роз’єднуються і не полишають гнізда.
Але ось що цікаво. Їх вільні родичі, що відрізняються рідкісною нещадністю до себе подібних, щодо «короля» виявляють надзвичайну гуманність і відданість: вони приносять йому їжу, захищають від нападу ворогів. Важко зрозуміти, що змушує їх так чинити, в цьому не можна угледіти ніякої біологічної доцільності: адже «король» – це даремний паразит, позбавлений навіть можливості розмножуватися.
Причини утворення щурячих королів неясні. Вони частіше утворюються в холодну пору року. Щурі в цей час влаштовують колективні гнізда, прагнуть якомога щільніше притиснутися один до одного, щоб зменшити віддачу тепла. Ймовірно, в цей час вони і склеюються своїми хвостами.
Треба сказати, що щури, штучно вивільнені з «щурячого короля», швидко гинуть, якщо їх надати самим собі. Всі спроби створення «щурячого короля» в лабораторних умовах закінчувалися невдачею.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.