Країна гір, що обсипаються

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

У жодній країні Європи немає стільки гірських обвалів, як у Швейцарії. Найбільша катастрофа такого роду сталася десять тисяч років тому неподалік нинішнього села Флім у кантоні Граубюнден. Тоді зірвалися з гори до долини дванадцять кубічних кілометрів каменю. З катастроф в історичний час найбільша трапилася 1806 року в Гольдау, вона коштувала життя 457 городянам.

У 1881 році в Ельмі, в кантоні Гларус, гора, що сповзла в долину забрала 115 життів. Більшість гірських обвалів відбувається у ненаселеній високогірній зоні, причому багато разів на рік. Майже щороку у багатьох місцях кам’яні осипи загрожують обробленій землі. Частота таких подій пояснюється тим, що Швейцарія є порівняно молодою в геологічному відношенні країною.

Нещодавно з’ясувалося також, що маса каміння з’їжджає з гори не на круглому камені, а на прикордонному шарі гори, який при цьому розплавляється від тертя. Не дивно, що в районах гірських обвалів часто знаходять каміння, спінене на кшталт пемзи.

Швейцарський геолог Теодор Ерісман вказує, що маси каменю, що ковзають з гори в долину, рухаються фактично на «власному мастилі», причому температура при цьому досягає 1500 градусів Цельсія. Мінерали, у яких точка плавлення нижче за цю температуру, звичайно, плавляться.