Чи пояснить водень загадки астрофізики
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Ще на початку минулого століття хіміки встановили, що гелій залишається в газоподібному стані до чотирьох градусів Кельвіна. Але, ймовірно, йому доведеться поступитися першістю водню.
Данський хімік Йок Валравен піддав магнітній обробці водневі атоми так, щоб вони мали однаковий спин. Цей водень залишався в газоподібному стані до кількох десятих градусів вище абсолютного нуля.
Фахівці вважають: якщо це явище спостерігають у лабораторних умовах, не виключено, що його можна зустріти й у далекому космосі. Тоді астрофізики зможуть пояснити, чому деякі з багатьох віддалених зірок виявляють незвичайні фізичні та хімічні властивості.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.