Мінеральна вода в лікувальних цілях
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Чим пояснюється фізіологічний вплив мінеральних лікувальних вод на організм людини? Поруч досліджень було встановлено, що хімічний склад таких вод дуже складний і різноманітний. Найголовніші їх складові частини – хлор, кальцій, магній, калій, натрій. У незначній кількості в них містяться миш’як, йод, бром, залізо і багато інших речовин, в тому числі і такі радіоактивні, як радон.
Природна мінеральна вода при виході на поверхню землі до деякої міри змінює свої характеристики: гази частково виділяються в атмосферу, солі з розчинів випадають в осад. Крім того, під впливом повітря окислюються залізо і вапно, що містяться у воді.
Природні лікувальні води зазвичай ділять на гідрокарбонатні, хлоридні, сульфатні, нітратні і газові. Так як, виходячи на поверхню землі, вони мають різну температуру (від близької до 0 до 100 °), то їх розрізняють і за цією ознакою. Води з температурою нижче температури людського тіла (35) – гіпотермальні, до 20 ° – холодні, вище 35 ° – гіпертермальні.
Мінеральні води в лікувальних цілях вживають не тільки на курортах. Більше 30 заводів, розташованих поблизу натуральних джерел, випускають на рік близько 300 мільйонів пляшок лікувальних вод. Вода, що розливається в пляшки попередньо насичується під великим тиском вуглекислотою, при цьому зберігається її хімічний склад. Фізико-хімічними дослідженнями встановлено, що лікувальні властивості води зберігаються повністю тільки протягом одного року.
Для питного лікування (при захворюваннях травних органів, порушенні обміну речовин та інших) використовуються води маломінералізовані (не вище 5%). Прийнята всередину вода подразнює нервові закінчення слизової рота, стравоходу, шлунка й кишок. Одночасно вона викликає відповідні реакції, що виражаються у зміні функцій цих органів.
Застосування мінеральних вод може бути також здійснено шляхом інгаляції. При цьому вода вводиться в організм через дихальні шляхи. Попередньо її розпилюють спеціальними інгаляційними апаратами на найдрібніші частинки. При вдиханні ці частинки осідають на слизових оболонках дихальних шляхів, справляючи на них ефективну дію. Інгаляції застосовуються при лікуванні захворювання верхніх дихальних шляхів, бронхів і легенів.
Для загальних і місцевих ванн використовуються води всіх видів. Однак найбільше поширення набуло застосування так званих газових (вуглекислих і сірководневих), а також радонових вод. Поза курортів ці ванни готуються за спеціально розробленими рецептами. Шкіра з її нервовими закінченнями і багатою мережею кровоносних судин дуже швидко сприймає роздратування, що наносяться водою. Встановлено, що солі, які знаходяться у воді здоровою шкірою не всмоктуються, тому вплив їх здійснюється лише рефлекторним шляхом – через нервову систему. Розчинені у воді гази, всмоктуючись шкірою, роблять також вплив на кровоносні судини. Лікувальні ванни зазвичай позитивно діють на організм хворого.
Автор: Я. Мугдусіев.