Знайомство з бором
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Не так давно вчені вшановували незвичайного ювіляра. Йому виповнилося 200 років. Галасливих торжеств не організовували. Не було ні музики, ні аплодисментів, ні букетів з вітальними адресами. Сам ювіляр тримався досить скромно і не вимовив жодного слова. Та й як же інакше: мова ж йде не про відомого письменника або кіноактора, не про видатного мислителя або державного діяча. Іменинником був хімічний елемент бор.
Два століття тому, зимовим днем, коли старовинна Сорбонна тонула в морозному тумані, в одній з її лабораторій працювали хіміки Гей-Люссак і Тенар. Вони проводили експерименти з бурою – речовиною, властивості якої цікавили кожевників. В ході якоїсь реакції був отриманий коричневий порошок. Вчені намагалися розкласти його на складові елементи, щоб визначити склад, але нічого не вийшло. Було схоже, що відкрито новий хімічний елемент. Через кілька днів в цьому вже не було ніяких сумнівів. Хіміки влаштували «новонародженому» хрестини і дали ім’я – бор.
Подібно деяким іншим хімічним елементам, бор не уникнув долі Попелюшки. І тільки через роки у бору були знайдені такі властивості, що стало ясно: це елемент з величезним майбутнім в хімічній технології.
«Ця дитина розвивалася, правда, повільно, – напівжартома зауважив на Міжнародному конгресі чистої і прикладної хімії американський вчений доктор Егон Віберг, – але зате зараз вона показує настільки вражаючі здібності, що починає змагатися зі своїм старшим братом – вуглецем».
Вуглець… Елемент, який справедливо називають основою життя. Жива речовина, в тому числі і ми самі, – це, перш за все, сполуки вуглецю, його органічні полімери. Вражає величезна кількість відомих і можливих з’єднань вуглецю. Але відкриття останніх років показали, що бор в деяких відносинах навіть перевершує свого органічного побратима. У всякому разі, по хімічній активності, різноманітності перетворень, перспективам застосування в хімії і техніці він не поступається вуглецю.
Відкриємо «паспорт» бору. У місті, на ім’я періодичної таблиці Менделєєва, він проживає за адресою: третя група, перша підгрупа, порядковий номер – 5. Бор – досить поширений елемент. У кожному мільйоні тонн речовини земної кори його міститься близько трьох тонн. Це чимала величина. Для порівняння візьмемо золото. Його в земній корі майже в тисячу разів менше. Однак золоті самородки трапляються, а самородки бору ні. Даремно золотошукач, вірніше, «борошукач» шукав би їх. У природі бор зустрічається тільки в сполуках. Їх чимало. Але незмірно більше сполук бору створюють в своїх лабораторіях хіміки.
Не виключено, що десь у Всесвіті є планети, на яких в азотній або який-небудь іншій нейтральній атмосфері розвивається цивілізація «боролюдей». Тіла їх складаються з гідридів бору, дихають ці істоти воднем, п’ють з річок та озер, наповнених борною кислотою.
Опинившись в умовах нашої планети, вони вибухали б подібно бомбі, від першого ж вдиху земного повітря… Адже сполуки бору, з яких складаються тіла цих істот, негайно вступили б у бурхливу реакцію з киснем повітря і водяними парами.
Автор: А. Колпаков.