Бронзова віспа
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Під час другої світової війни, щоб врятувати від варварських бомбардувань найбільш цінні експонати Кембриджського музею, їх вирішили вивезти і заховати в підземному сховищі. Особливо велику цінність представляла унікальна колекція старовинної бронзи. Статуетки були ретельно упаковані в дерев’яні ящики і переправлені в безпечне місце. Після війни евакуйовані статуетки повернулися в музей. Стали розпаковувати експонати. І тут музейних працівників чекав неприємний сюрприз. Багато бронзових виробів були покриті «виразками».
Це здавалося незрозумілим. Старовинна бронза зазвичай покрита тонкою зеленуватою плівкою солей міді, яка грає роль кольчуги, яка рятує бронзу від корозії. Саме завдяки їй до наших днів збереглися предмети, вік яких понад дві тисячі років.
Директор музею звернувся за допомогою до відомого англійського вченого Еванса – фахівця з корозії. Той без зусиль встановив діагноз: «бронзова віспа» викликана парами оцтової кислоти. Її виділяла свіжа деревина, з якої були зроблені ящики.
За порадою Еванса бронзовим статуеткам був призначений курс лікування. Зовні він нагадував голкотерапію. Тонкий цинковий електрод по черзі занурювали в соляну кислоту, фосфорну, а потім у розчин вуглекислого натрію. Після цього електрод вводили в «виразку», підключивши до нього негативний полюс джерела струму. Позитивний же полюс з’єднували з бронзовим предметом.
Така «терапія» виявилася дієвою. Голка-електрод під дією струму розчинялася, і поверхня виразок покривалася міцним захисним покриттям. Самі ранки при цьому «зарубцьовувались».
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.