H2O: штрихи до портрета
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Вода завжди асоціюється у нас із прозорістю, але таке порівняння правомірне лише в повсякденному житті, а насправді, якою б прозорою не була вода, вона, звичайно ж, поглинає світло. В океані вже на глибині кількох сотень метрів панує непроглядна темрява. У це можна повірити. Набагато важче повірити в те, що про таку звичну і добре знайому речовину, як вода, може бути ще не все відомо.
Проте це факт: до останнього часу не був точно відомий ступінь тієї самої прозорості води, або, як кажуть фахівці, коефіцієнт поглинання. Ретельно вивчили це питання ті, хто був у ньому кровно зацікавлений, – співробітники американської лабораторії Белла, які займаються проблемою передачі сигналів під водою.
Використовували вони для цього оптичну та акустичну системи: промінь лазера прямував у воду, і якщо поглиналася енергія, вона перетворювалася на звукову хвилю у воді та реєструвалася чутливими п’єзоелектричними датчиками. Наприклад, зелене світло послаблювалося вдвічі, пройшовши лише двадцять-тридцять метрів під водою. Розроблена методика виявилася вкрай цікавою, і зараз дослідники готуються застосувати її для вивчення твердих тіл, наприклад скляних волокон.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.