Корали – найдавніші календарі
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Корали. Тендітні гілочки – і грізні багатокілометрові рифи. Як і сотні мільйонів років тому, ці найдавніші тварини землі селяться разом, а вмираючи, залишають міцні колективні скелети. Схожість з гілочкою дерева у корала не тільки зовнішня: його оболонка, так звана епітека, за структурою подібна деревині – вона шарується. Чітко помітні справжнісінькі річні кільця коралів, за якими можна визначити їх вік. Ці шари – реакція коралів на зміну зимових та літніх температур…
Але ось ми зрізаємо маленький шматочок епітеки корала, кладемо його під мікроскоп і бачимо між річними кільцями безліч набагато більш тонких шарів. Підраховуємо: у кожному році – близько 360 дрібних шарів. Цифра настільки знайома, що не доводиться сумніватися: це відображення окремих, прожитих коралами діб. На думку американця доктора Горо, денні шари навіки зберігають те, як харчуються корали своїм улюбленим делікатесом – планктоном: вдень прийом їжі йде активніше, ніж вночі.
Виникає питання: раз корал – це природний календар, чи не можна з його допомогою заглянути у віддалене минуле Землі? Професор Уеллс (США) взяв для дослідів разюче збережені копалини коралів, знайдені в штатах Нью-Йорк і Онтаріо. Корали з середньо-девонського періоду (370 мільйонів років тому) виявилися дуже схожими на сучасні: ті ж річні кільця, ті ж добові шари – але їх багато, набагато більше, ніж 360.
Виявилося, що один рік Землі в середньому девоні тривав не менше 400 діб! Трохи пізніше, у верхньому карбоні, як розповіли ще дві копалини корала, число діб в році зменшилося до 385-390. Як це пояснити? Мало ймовірно, щоб у ті часи рік, тобто пробіг Землі навколо Сонця, тривав набагато довше теперішнього. Вірніше всього, були коротші саме доби. Так підтвердилося давно помічене геофізиками поступове уповільнення обертання Землі – наслідок приливної взаємодії між нашою планетою і Місяцем.
До речі, про Місяця. У епітеках деяких коралів можна помітити не тільки добові і річні шари – є і проміжні. У сучасних коралах кожне з цих проміжних кілець (їх у році – 12) включає в себе в середньому 30,95 добового шару. Це приблизно дорівнює місячному місяцю – періоду обертання Місяця навколо Землі. Нічого дивного в цьому немає. Місяць разом з Сонцем утворюють приливи в океані, які впливають на умови росту коралів. І от виявилося, що в багатьох копалинах коралів – навіть найстаріших – є місячні кільця!
Вже одне це самим блискучим чином спростувало відоме твердження, що Місяць нібито нещодавно «присусідився» до Землі. Стародавній наш супутник, як розповіли корали, в тому ж середньому девоні встигав обернутися навколо Землі на рік 13 разів! Ця звістка відразу привернула увагу геофізиків і астрономів. 13-місячний середньо-девонський рік означає, що 300-400 мільйонів років тому Місяць був ближче до Землі, ніж зараз. А звідси, можливо, слідує, що він і тепер повільно віддаляється від Землі. Чому? Це вже інше питання, на яке належить відповісти науці про Землю.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.