Магнітне поле Землі впливає на поширення гроз

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

блискавка

У ніч з супутника неважко помітити спалахи блискавок – вони досить яскраві. Значить, можна дізнатися, як розподілені по поверхні Землі нічні грози і як вони часті. Восьмимісячні спостереження за нічними грозами принесли несподівані результати. Над океанами грози траплялися в десять разів рідше, ніж над материками.

У цього відкритого явища виявився один цікавий виняток. В одному місці, на схід від узбережжя Південної Америки, над океаном, виявили велике їх скупчення. Найцікавіше: це скупчення гроз збігається з відомою в цьому районі сильною геомагнітною аномалією. Вчені припускають, що між утворенням гроз в цьому місці і аномалією магнітного поля є прямий зв’язок. Справа в тому, що для утворення грозових хмар, як і інших, необхідні так звані ядра конденсації. Ними можуть бути пилинки, частинки солі та іони.

Магнітна аномалія не може, звичайно, впливати на порошинки і частинки солі, але на іони, заряджені електричні осколки молекул, – може. Тим самим аномалія сприяє утворенню грозових хмар. А якщо прибрати аномалію? Чи гроз стане менше?! З’являється в принципі можливість управляти грозами в глобальному масштабі. Наприклад, місця їх скупчень можна було б змістити в незаселені райони, створивши там штучні аномалії магнітного поля. Або навпаки, сконцентрувати їх над посушливими районами. Однак ясно, що це поки що лише припущення.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.