Наукове вивчення блискавок
Всі знають, що одне з найнезрозуміліших природних явищ — кульова блискавка. Рідкісна це річ. Не так багато людей бачило її хоч один раз за все своє життя. Але що означають самі слова «нез’ясовне явище»? Ймовірно, щось таке, чого не вдасться ні повторити в лабораторії, ні математично розрахувати. Однак якщо так, то є на світі незрозумілі явища, які будь-хто з нас бачив не десятки і навіть не сотні, а тисячі разів у житті. Йдеться теж про блискавки, але вже «звичайні», ті, що вогняними швами прошивають небо під час грози.
«Справді, грозова хмара займає об’єм у сотні кубічних кілометрів, і по всьому цьому об’єму розподілені заряджені частинки, надійно ізольовані один від одного товстим шаром повітря, що погано проводить. Але ось ударяє блискавка. І за час близько однієї тисячної частки секунди вся маса ізольованих крапель, розкиданих площею, що дорівнює великому місту, встигає віддати свої заряди в канал блискавки.
А як із розрахунками? Для утворення блискавки в грозовій хмарі напруга електричного поля повинна бути понад 10 тисяч вольт. «Повинна бути», а насправді воно рідко перевищує 2 тисячі вольт.
Зараз існує понад сто теорій грози! І добре ще, якщо серед них є правильна… А швидше за все, її треба створити.
Мета вивчення грозових хмар – розгадка однієї з «таємниць природи». І кожен крок уперед тут, крім усього іншого, дозволяє краще забезпечити безпеку польотів цивільної авіації. Безпека та «всепогодність» їх. Плюс – економічність. За незнання законів руху невпорядкованих повітряних потоків ми розплачуємось у найточнішому значенні цього слова. Щоб зменшити величину цього «податку» на незнання, і летять у хмари, у грози спеціальні літаки з дослідниками на борту. І з метеорологічними приладами, що створюються на землі, у наукових лабораторіях.
Автор: Р. Попільний