Прикмети і наука метеорологія
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Кожному з нас доводилося стикатися в житті з тим, що крім великої науки існує і «мала» – так звана народна мудрість. Народна медицина багато в чому вже отримала визнання, причому ефективність і авторитет великої медицини від цього не постраждали. Метеорологія також має свого «меншого брата» – збори народних прикмет. Який зв’язок цих прикмет з реальною наукою, зокрема в метеорологією, про це поговоримо в нашій статті.
Наука про погоду стала розвиватися лише в останні два-три століття, але необхідність у її прогнозі була завжди. Тому з найдавніших часів людина уважно спостерігала за змінами погоди. Придивляючись до навколишнього світу, люди помітили, що багато змін погоди знаходяться в певному взаємозв’язку з різними явищами природи і що часто один характер погоди змінюється іншим в певній послідовності. Дані таких спостережень, що накопичувалися протягом століть і передавалися з покоління в покоління, вилилися у величезну кількість прикмет про погоду.
Серед безлічі існуючих прикмет є як вірні, такі, що підтверджуються на практиці і
мають наукове пояснення, так і помилкові, або такі, що виникли з невірних спостережень, або перенесені з іншої місцевості. Є прикмети і зовсім безглузді, засновані на помилковій вірі в надприродні сили, на марновірство. Залежно від того, які спостереження лягли в основу прикмет, їх можна розділити на кілька груп:
- Прикмети, засновані на спостереженнях за небесними явищами, в тому числі за фазами Місяця;
- Прикмети, пов’язані з спостереженнями за змінами в рослинному світі, за поведінкою тварин;
- Прикмети, пов’язані з певними календарними датами;
- Прикмети, які спираються на спостереження за погодою, за метеорологічними явищами, вони отримали назву наукових прикмет про погоду.
Одні з прикмет дають вказівку на характер погоди в найближчі кілька годин або поточну добу, інші – на погоду в різні сезони року.
Слід зазначити, що нерідко одну і ту ж прикмету в різних районах земної кулі пов’язують з різною погодою. Наприклад, мерехтіння зірок в різних прикметах віщує різну погоду, хоча в більшості прикмет воно зв’язується з негодою. Але є і такі прикмети, які однакові у всіх частинах світу. Так, наприклад, ясний захід Сонця повсюдно вважається ознакою гарної погоди, а захід Сонця в хмарність – ознакою дощу.
Питання про те, чи можна використовувати народні прикмети для передбачення погоди, завжди викликало гострі суперечки і дискусії. Перевіркою народних прикмет займалися як метеорологи-любителі, так і вчені. Особливо велика увага приділялася перевірці найбільш спірних, календарних прикмет про погоду.
Але і перевірка не внесла в це питання ясності. В результаті перевірки в одних випадках був отриманий висновок про те, що прикмети можна використовувати для передбачення погоди, але не всі і не у всіх місцевостях, в інших було отримано негативну відповідь. Але не можна не відзначити, що в багатьох календарних прикметах вірно відзначена багаторічна періодичність в погоді, середні кліматологічні терміни настання морозів, танення снігу і так далі.
Що ж стосується прикмет, заснованих на спостереженнях за рослинним світом, за поведінкою звірів, птахів, комах, то про їх правильність або помилковість судити нелегко. Вони не завжди можуть бути науково пояснені через складність цих явищ. Але незважаючи на це такі прикмети заслуговують довіри, оскільки інстинкти, якими визначається поведінка тварин, дуже сильно розвинені, в той час як рослини володіють величезною пристосованістю до зовнішнього середовища.
Використовувати більшу частину прикмет про погоду при складанні прогнозу синоптики, як правило, не можуть. Причин кілька.
По-перше, прикмети найчастіше носять локальний характер, а прогноз складається для великих територій. По-друге, щоб спостерігати за поведінкою звірів, птахів, комах, за змінами в рослинному світі, треба перебувати «на природі», а переважна більшість прогностичних підрозділів зосереджуються у великих містах. Нарешті, щоб використовувати календарні прикмети, треба, щоб вони виправдовувалися частіше офіційних прогнозів, а цього немає.
Однак про народні прикмети, засновані на спостереженнях за погодою, синоптики ніколи не забувають, враховуючи їх можливості при складанні прогнозу.
Автор: Домбовська Е. П.