Припливи розплавляють земну кору?
Припливи в морях і океанах Землі відомі з глибокої давнини, але лише недавно стали відомі припливи в повітряній оболонці. Але, якщо взаємне розташування Місяця і Сонця змінює форму водної оболонки, цілком природно було припустити, що змінюється і форма газового «футляра» Землі, більш легкого, ніж вода. Тоді закономірно і наступне припущення – припливи в твердій оболонці планети. Вони не призводять її до вигинання, але створюють певні напруги, які відіграють певну роль в енергетиці і тектоніці Землі.
Приливна енергія океану може бути використана – вже діє ряд ПЕС (приливних електростанцій). Припливи в твердій оболонці Землі недоступні для використання, хоча, на думку доктора Герберта Шоу з геологічної служби США, їх енергія настільки велика, що її досить, щоб перетворити в розплавлену магму 30 кубічних кілометрів земної кори.
На думку Шоу, ця енергія і може відігравати вирішальну роль у виробництві магми, особливо по лініях розломів земної кори в зонах середньо-океанічних хребтів. Постійні періодичні приливні напруги по осі цих хребтів допомагають підйому магми з глибинних вогнищ до поверхні, тобто припливи діють як спусковий гачок для активного вулканізму.
Слід нагадати, що вже давно помічено (особливо по вулканах виливного типу на Гаваях і в Новій Зеландії), що випромінювання лави в них знаходиться у великій залежності від фаз Місяця. Від фаз Місяця також залежить і частота землетрусів на нашій планеті.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.