Природничі науки: їх класифікація та предмет дослідження

Всі науки діляться на дві великі умовні категорії: соціально-гуманітарні та природничі, які ще називають природознавством. Якщо головним об’єктом досліджень соціально-гуманітарних наук є людина та її культура, взаємини людей в суспільстві, то природничі науки вивчають навколишній світ і його закони. На нашому сайті ми в основному пишемо якраз таки про природні науки, про пізнання законів Природи та Всесвіту, від космічних галактик до найдрібніших елементарних частинок. А в нашій сьогоднішній статті ми детальніше розберемо в цілому, що таке природничі науки і що вони вивчають.

Цілі та особливості

Головна мета природознавства, як сукупності всіх природничих наук, полягає в тому, щоб пояснити закони природи, що відбуваються навколо нас. І знаючи, як працюють ті чи інші природні закони, ми можемо передбачати те, що відбувається в навколишньому світі.

Серед основних ознак природничих наук можна виділити наступні:

• Зосередженість на причинно-наслідковому поясненні. Іншими словами кожне явище повинно мати свою причину, нічого не відбувається «просто так».
• Застосування експериментів і математичних моделей.
• Переважання кількісних методів.
• Об’єктивність і неупередженість – дослідники повинні прагнути позбутися від будь-яких суб’єктивних суджень та оцінок.
• Відтворюваність результатів.
• Можливість експериментальної перевірки.
• Спроби виявити загальні принципи устрою світобудови.

Розвитку природознавства невіддільний від науково-технічного прогресу, чим далі він йде, тим більші можливості у вчених. Так астрономи середньовіччя не могли бачити ті речі, які доступні їх сучасним колегам. І цілком можливо, що астрономи майбутнього за допомогою нових технологій отримають можливість ще глибше проникнути в таємниці Всесвіту. Напевно, обмеженість інструментів дослідження є головною проблемою природних наук.

Проте, наші знання про навколишній світ ще далекі від досконалості і часто можуть бути помилковими. Наприклад, протягом багатьох століть люди були впевнені, що наша Земля є центром Всесвіту і Сонце та інші планети обертається навколо неї, поки Микола Коперник та Галілео Галілей не довели зворотне.

Історія природознавства

Напевно природознавство зародилося ще в первісні часи, і серед наших далеких предків зустрічалися спостережливі та мудрі люди, яких одноплемінники по невігластву могли називати шаманами, чаклунами або друїдами, а вони-то були першими вченими! Спостерігаючи за навколишньою природою, вони помічали особливості поведінки тварин, вивчали лікарські властивості різних трав, за непрямими ознаками могли передбачити погоду або вилікувати хворобу. Знання цих мудрих людей усно (так як ще не було писемності) передавалися з покоління в покоління.

З винаходом писемності і появою перших розвинених цивілізацій всі корисні знання, накопичені першими вченими, які були в древніх суспільствах жерцями, почали систематизуватися та писатися. Так в стародавньому Єгипті, Месопотамії, стародавньому Китаї, Індії та інших колисках цивілізації з’явилися перші письмові наукові праці щодо природознавства.

Але головними систематиками знань природничих наук стали стародавні греки, і саме в античній Греції зародилася наука в її класичному вигляді. Більш того, деякі відкриття давньогрецьких вчених дивують своєю сучасністю і актуальністю навіть в наш час. Судіть самі:

• У VI столітті до н. е. Фалес з Мілета вперше пояснює природу землетрусів, не як наслідок божественних сил, а як наслідок певних фізичних законів. Він же першим з вчених, спостерігаючи за небом, точно передбачив появу сонячного затемнення, чим чимало вразив своїх сучасників.
• У V столітті до н. е. філософ Левкіпп, висловив ідею про те, що весь світ складається з якихось неподільних частинок, що стали пізніше іменуватися атомами. Лише згодом виявилося, що і атоми не найменші, і в свою чергу складаються з безлічі ще більш дрібних елементарних частинок.
• Головним вченим античного світу був звичайно ж Аристотель, який жив в IV столітті до н. е. Аристотель залишив після себе безліч наукових праць з природознавства: тут і праці з астрономії та математики, з фізики і метеорології, а його праця «Історія тварин», що складалася зі спостережень за нашими братами меншими, мабуть не втратила своєї актуальності і сьогодні. Зрозуміло, не всі з наукових теорій Аристотеля правдиві, але розмах його наукової діяльності воістину грандіозний, тому його цілком заслужено вважають «батьком науки» (принаймні, в її традиційному академічному вигляді).

У середні віки праці Аристотеля та його натурфілософія стали непогрішною догмою і лише з настанням епохи Відродження починає прискорюватися науково-технічний прогрес, а разом з ним відбувається переворот в природознавстві. Особливо сильно на розвиток наукових ідей впливає поява друкарства, винахід мікроскопа та телескопа.

І ось після наукової революції XVII століття, зароджується сучасна наука, що оперує тими особливостями природознавства, які ми описали вище.

Сфери природознавства

Всі природничі науки в свою чергу можна поділити на 2 великі групи: такі, що вивчають живі об’єкти і фізичні дисципліни.

До першої групи належить біологія, зоологія та анатомія. До другої: фізика, хімія, астрономія, географія і, звичайно ж, математика. Зрозуміло, всі ці науки мають безліч своїх підрозділів.

Тепер ви знаєте, які науки відносяться до природничих. По кожній з основних природничих наук в нашому інтернет журналі «Пізнавайка» створена окрема рубрика, так що бажаю вам цікавого пізнавання.

Цікава література по темі

• Пліній г. Природна історія, 77.
• Кант І. Загальна природна історія і теорія неба, 1755.
• Фолта Я., нові л. історія природознавства в датах: хронологічний огляд = Jaroslav Folta, Lubos Novy. Dejiny prirodnych vied v datach. Chronologicky prehlad. – Bratislava, Smena , 1981 / Пер. зі словац. к. х. н. З. Е. Гельмана; Предисл. і заг. ред. д. х. Н. А.Н. Шаміна. – М.: Прогрес, 1987. — 496 с. – 23 000 прим. (В пер.)
• Гайдук г. в. Докласичне природознавство Східної Європи кінця XV-середини XVIII століть. – Мінськ: Фуаінформ, 2010. — 416, [30] С. — 400 прим. — ISBN 978-985-6868-45-3. (в пер.)

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора