Вежа блискавковідвід
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Висотні будівлі – неодмінна риса великого сучасного міста. Вони надають своєрідний архітектурний акцент його зовнішності, «піднімають» його вгору, прикрашають. Але є у цих будівель і одне призначення, про яке мало хто замислювався: кожна висотна споруда – гігантський громовідвід (більш точний термін «блискавковідвід» чомусь не прижився в нашому лексиконі). Вчені підрахували, що одна висотна споруда типу Ейфелевої вежі в середньому за рік піддається впливу близько тридцяти грозових ударів. В результаті пошкоджується не тільки електрообладнання, яким, як правило, «начинені» будівлі такого типу, але серйозній небезпеці піддаються і люди, що працюють в її стінах, і ті, хто прийшов поглянути на місто з оглядового майданчика.
Як уберегти людей і устаткування від руйнівного впливу блискавки? Для того щоб відповісти на це питання, вчені найбільших міст світу проводять дослідницькі роботи в висотних спорудах, розробляють багаторічні програми з вивчення впливу блискавки на висотні будівлі і споруди. Так, за програмою, розрахованою на десять-одинадцять років, ведуть дослідження вчені університету канадського міста Торонто.
Вони працюють в будівлі телерадіовежі, що підноситься над містом на 1815 футів (більше 553 метрів). Перш за все, вчених цікавить струм, що виникає при розрядці блискавки, його величина і швидкість, з якою він збільшується. Саме це найчастіше і є причиною пошкодження електрообладнання, адже чим швидше наростає струм, тим він небезпечніший для електроустановок.
Для проходження через вежу блискавки потрібен певний час – близько двох мільйонних часток секунди. Цього, здавалося б, незначного проміжку цілком достатньо, щоб простежити, як формується струм блискавки «в чистому вигляді».
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.