Вода, яка покинула кругообіг
Що ми знаємо про кругообіг води в природі? Його проста і наочна схема відома з шкільних підручників. Атмосферні опади випадають на земну поверхню, стікають в озера і моря, повертаються в Світовий океан і знову, через випаровування, піднімаються в атмосферу.
Однак, як зараз з’ясовується, якась частка води постійно вилучається з кругообігу. Це «компонентна волога» – так назвали її вчені. Математичний аналіз гидротермічної системи вказав на воду, залучену в побудову мінеральних і органічних речовин, ґрунтів, рослинних і тваринних організмів.
Так значить, і кола-то ніякого немає? Є, але тільки з гідрологічної точки зору. Стосовно ж до географічної оболонки, де так чи інакше вода бере участь у всіх процесах, що протікають в земній корі, не можна, очевидно, про її перетворення говорити тільки як про замкнутий кругообіг.
Де ж шукати «компонентну воду»? Виявляється, її види досить різноманітні. Це, наприклад, та вода, яка на мільйони років «поглинається» гірськими породами, коли її молекули стають частиною кристалічної решітки мінералів. «Компонентна вода» входить до складу всіх елементів біогеоценозів, в тому числі і біологічних систем, насичуючи собою органічні речовини – живу плазму рослин і тварин, їх відмерлі залишки, а також беручи участь в утворенні молекул вуглеводів і з’єднань гумусу. (До речі, підраховано, що вміст води в тканинах живих організмів приблизно в п’ять разів більше, ніж у всіх річках земної кулі. Але в основному – це «текуча» вода, лише на короткий час вилучена з загальнопланетарного кругообігу).
Компонентна волога – це як би «законсервована» вода. Тому до неї не можна віднести води річок і водойм, навіть гравітаційну воду грунтів – з часом вона йде за межі даного біогеоценозу. Але ось та волога в грунті, що утримується плівково-капілярними силами, – це вже компонентна вода. Здатність утримувати вільну воду – властивість грунту, що виникає в процесі її утворення при вивітрюванні гірських порід. Картина взаємодії грунту і «компонентної води», що виникла в роботах вчених, була вкрай необхідна для створення біоенергетичної теорії.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.