Як з’явився шкільний щоденник?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Шкільний щоденник є незамінним атрибутом будь-якого учня протягом багатьох поколінь. Ним користувалися ще наші бабусі і дідусі, також як використовують і сучасні школярі. Але яка ж історія шкільного щоденника, як він з’явився, і як змінювався з часом. Про це наша стаття.
Варто відразу сказати, що учні шкіл середньовіччя або тим більше античної епохи, шкільних щоденників не мали. Цей важливий документ шкільного навчання вперше з’явився на рубежі XIX-XX століть. Першими його стали використовувати гімназисти земських шкіл в Російській імперії. Цікавий момент: в країнах Європи і США шкільних щоденників тоді не було, втім, вони і зараз там не особливо розповсюджені.
Ось так виглядав типовий щоденник гімназиста в 1905 році.
Перші шкільні щоденники мали безліч різних цікавих відомостей: прапори різних держав, календар з церковними святами і постами, список поширених в той час хвороб і методів їх лікування, і навіть цілий розділ, присвячений імператорській, царській сім’ї. З нього ж можна було дізнатися і багато різних даних про власника, аж до розміру його взуття, зросту і улюбленого письменника, якщо такий був. Там же містився графік чергувань по класу.
Цікавий факт: тижні в дореволюційних щоденниках гімназистів починалися не з понеділка, а з неділі.
І зрозуміло там же містилася і звична для сучасних щоденників інформація: розклад уроків та оцінки по успішності того чи іншого учня.
Після більшовицького перевороту 1917 року основний характер і призначення шкільних щоденників залишилися колишніми, правда, з них, зрозуміло, зник розділ про царську сім’ю і церковні свята, як і багато інших відомостей, що були в дореволюційних щоденниках.
Перші шкільні щоденники радянського періоду з щільною картонною обкладинкою були максимально суворими і офіційними, в них вже не було місця для картинок і кольорових сторінок. На початку щоденника учень повинен був сам написати список шкільних предметів і вчителів, а в кінці щоденника була пам’ятка про те, як слід правильно заповнювати шкільний щоденник. Всі сторінки щоденника були пронумеровані, таким чином, щоб який-небудь двієчник часом не вирвав сторінку з двійками з щоденника. І до речі саме за радянських часів з’явилася і увійшла в ужиток п’ятибальна система оцінювання успішності учнів з шкільних предметів.
«Знову двійка», легендарна картина Федора Решетнікова, чудово передає реалії життя учнів того часу.
Шкільні щоденники за радянських часів коштували 95 копійок, а перепродувати їх дорожче строго заборонялося, на самому щоденнику був грізний попереджувальний напис «продаж за ціною вище означеної карається по закону». За це можна було відправитися у в’язницю до 10 років.
У другій половині ХХ століття шкільні щоденники дещо змінилися, в них з’явилися поля для заміток класного керівника, розділ «суспільно-корисна праця», «практика», «норми ГТО». А на задній обкладинці стали друкувати гімн СРСР або вірші радянських поетів, патріотичного спрямування, зрозуміло.
А у 80-ті роки ставлення до цього важливого шкільного документу стало більш ліберальним, щоденник перестав бути настільки строгим і офіційним. Тепер можна було наклеїти на щоденник кольорову наклейку або намалювати квіточки на його сторінках, якщо за таку самодіяльність раніше могли і зі школи вигнати, то в 80-і роки це стало в порядку речей. В цей же час серед підприємливих двієчників стала популярною практика заводити відразу два щоденника: один для «п’ятірок» і батьків, а інший «для двійок» і вчителів. Проте, аж до розвалу Радянського Союзу шкільний щоденник був обов’язковим атрибутом учня, а за його відсутності виганяли з уроків.
І після закінчення радянської епохи шкільні щоденники залишилися, можливо, в якійсь мірі як рудимент тієї епохи. Проте, їх наявність більш не є обов’язковою, а ставлення до шкільних щоденників стало ще більш ліберальним. Сучасний шкільний щоденник тепер, перш за все, покликаний передавати індивідуальність учня, це художньо оформлений виріб, що має унікальний дизайн, обкладинку і внутрішнє наповнення.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.