Як зберегти сніг
Хто першим почав вивчати сніг з наукової точки зору? Вважають, що це був Аристотель, який в IV столітті до нашої ери констатував, що «якщо хмара замерзне, то в ній утворюється сніг». А те, що сніг – кристалічне утворення, зазначив в 1666 році Роберт Гук у своїй книзі «Мікрографія». Це спостереження було зроблено в зв’язку з винаходом мікроскопа. Винахід же фотографії послужив основою того, що американець Вілсон Бентлі все своє життя присвятив фотографуванню та вивченню сніжинок.
Він почав свою роботу в 1885 році і п’ятдесят років потому опублікував результати своїх спостережень з додатком знімків 2000 сніжинок. Ця книга до сих пір – джерело наших відомостей про сніжинки.
Вивчати сніг дуже важко – ці тендітні і прекрасні витвори природи швидко тануть, перетворюючись в крапельки води. Як же зберегти сніжинку у всій її красі?
Нещодавно американський вчений В. Шефер запропонував метод консервації сніжинок в спеціально створеному для цього розчині полімеру. Сніжинка обережно переноситься на скляну пластинку з найтоншим шаром полімерного розчину, а потім, випаровуючись, залишає в цьому шарі найточніший відбиток. Його легко сфотографувати, оскільки він відображає світло краще, ніж справжня сніжинка.
Дослідник сніжинок Р. Сіссон стверджує, що на поверхню Землі жодного разу не впали два абсолютно однакових крижаних кришталика – всі вони відрізняються один від одного величиною, формою, малюнком і числом молекул води. Але всі вони прекрасні.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.