Як працює слуховий апарат та принцип його дії

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Слуховий апарат – портативний пристрій, який дозволяє людині з вродженою або набутою приглухуватістю спілкуватися, вчитися, працювати. При виявленні приглухуватості сурдолог консультує пацієнта і роз’яснює йому, як працює слуховий апарат для глухих, розповідає про переваги і недоліки різних моделей, а також пояснює, які способи корекції слуху будуть найбільш ефективні.

Принцип роботи слухового апарату

Пацієнти з приглухуватістю можуть мати скарги як на зниження слуху, так і на погану розбірливість мови, звуків певної частоти. Орган слуху складається з зовнішнього, внутрішнього і середнього вуха. Він забезпечує уловлювання звуку, передачу його за допомогою барабанної перетинки, ланцюжка з мініатюрних слухових кісточок і розпізнавання імпульсів різної частоти групами клітин вушної завитки. Потім провідні шляхи доставляють інформацію в скроневі частки головного мозку – корковий відділ слухового аналізатора.

Вибір моделі слухового залежить від віку пацієнта, виду і ступеня приглухуватості. Зокрема якісні слухові апарати можна придбати на сайті reoton.com.ua/uk. Розповідаючи, як працює слуховий апарат, фахівці традиційно описують його як прилад для посилення і модифікації звукового сигналу. За принципом обробки даних розрізняють 2 види пристроїв: аналогові та цифрові.

Аналогові слухові апарати – перші пристрої, які допомагають людям з приглухуватістю чути. Вони складаються з 3 частин: мікрофон, електронний підсилювач сигналу, ресивер. Як це працює? Прилад вловлює звукові коливання за допомогою мікрофона, потім передає імпульс на підсилювач і далі – у вухо. Живлення пристрою забезпечується за рахунок компактної батареї.

Перші слухові апарати могли тільки посилювати всі звуки, що оточують людину. Голосніше ставало все: і голоси, і шелест листя, і звук телевізора. Якщо пацієнт з приглухуватістю якийсь час жив в ізоляції, не звертаючи уваги на це гучне «сусідство», то після першої примірки все змінювалося. Виникало відчуття, що на нього обрушувався цілий світ.

Більш нові аналогові моделі отримали регулювання гучності. Так пацієнт з приглухуватістю отримав можливість самостійно, за допомогою лікаря знижувати або збільшувати її рівень. Аналоговий апарат був зручний для осіб, які рідко виходять з квартири і не потребують адаптації до різних акустичних ситуацій. Сучасний слуховий апарат “пристосовується” до ділової бесіди, футбольного матчу або перегляду серіалу. У пацієнтів з ураженнями завитки принцип дії слухового апарату полягає ще й у виборчому підвищенні високих або низьких частот.

Цифровий апарат – більш складний пристрій для лікування приглухуватості. Всередині цього компактного приладу прихований комп’ютер, який коригує сигнал в залежності від акустичних умов, і дає можливість чути звуки максимально природно. Описуючи, з чого складається такий слуховий апарат і як він влаштований, сурдологи перераховують:

• мікрофон (або мікрофони);
• процесор;
• динамік;
• батарея.

Мікрофон вловлює звуки з навколишнього середовища. Потім сигнали оцифровуються. Інформація надходить у мікропроцесор. Комп’ютер прораховує, які з сигналів слід посилити. Так пристрій “пристосовується” до ділової бесіди, футбольного матчу або перегляду серіалу. У пацієнтів з ураженнями завитки принцип дії слухового апарату полягає ще й у виборчому підвищенні високих або низьких частот. Модифікований сигнал подається на динамік. Тривалу і безперебійну роботу забезпечує батарея.

Особливості сучасних слухових апаратів

Перші слухові апарати мали обмежений набір функцій і стандартний зовнішній вигляд. Їх відрізняли: великі розміри, непривабливий на вигляд корпус; ефект «зворотного зв’язку», який пацієнт сприймав як свист; незручність або відсутність налаштування. Сучасні моделі навчилися “підлаштовуватися” під потреби пацієнтів. Вони стали практично непомітні для оточуючих. У ряді випадків людині досить встановити слуховий апарат на цілий тиждень і не виймати його перед сном, щоб зарядити або почистити.

За способом носіння розрізняють такі види сучасних слухових апаратів:

• Завушні з вкладишем. Корпус пристрою розташовується за вушною раковиною, вкладиш з динаміком – в слуховому проході. Препарати виглядають досить масивно, але підбір корпусу в колір шкіри або волосся і потужний підсилювач роблять їх незамінними для літніх людей, які побоюються пристроїв з дрібними деталями.
• Внутрішньовушні. Складаються з однієї деталі, яка вкладається в слуховий прохід, займаючи його повністю. Корпус виготовляється індивідуально. Підходять для дорослих з вираженою приглухуватістю.
• Внутрішньоканальні. Ці слухові апарати мають найменший розмір і практично невидимі оточуючим. Вони розташовуються в слуховому проході, термін безперервного носіння становить до 10 днів. Саме стільки часу тримається заряд батареї. Рекомендовані людям, які ведуть активний спосіб життя.
• З виносним ресивером. За своїм устроєм вони нагадують завушні моделі. Різниця полягає в тому, що ресивер розташовується дуже близько до барабанної перетинки. Цей принцип роботи слухового апарату дозволяє поліпшити якість звуку, знизити потужність динаміка і значить – експлуатувати пристрій без зміни батареї протягом більш тривалого часу. Крім того, ресивер можна використовувати як з індивідуальними, так і зі стандартними вкладишами.