Через що загинули Содом і Гоморра?
І пролив Господь на Содом і Гоморру дощем сірку і вогонь з неба і поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і (всю) рослинність землі. (Книга Буття, гл. 19, ст. 24-25)
Содом та Гомора, тема цих двох загиблих міст з давніх пір приваблює мислителів, філософів, поетів, письменників. Скажімо, наш український видатний письменник Григорій Сковорода неодноразову звертався у своїх творах до біблійних сюжетів, зокрема й про ці два міста. Але й не тільки письменників та філософів вона цікавить, а ще й вчених науковців. Адже стародавні оповіді містять чимало таємниць, в які намагається проникнути сучасна наука. Одній такій інтригуючій загадці – біблійній легенді про зникнення міст Содому і Гоморри, ми присвятили нашу статтю.
Як стверджує Біблія жителі Палестинських міст, Содому і Гоморри і все навколо них загинули з причини кари господньої, яка обрушилась на них у вигляді дощу з вогню і сірки. Про цю подію згадують і деякі стародавні автори. Так, грецький географ Страбон писав у 20 році до нашої ери: «Перекази, що існують серед населення цього району, оповідають, що в минулому тут процвітало тринадцять міст, і цьому можна вірити; подейкують, що міські стіни Содому збереглися, хоча і сильно зруйновані були вони. Озеро вийшло з своїх берегів в результаті сильного землетрусу, і з нього бив ключем асфальт, змішаний з сірчаною водою, і виверження вогню спопелило скелі. Міста частково осіли в землю і в паніці жителі покинули їх». Є аналогічні посилання у Птолемея, Філона Олександрійського, Йосипа Флавія. Чи було таке лихо в дійсності, і в чому його причина!
Пошуків відповіді на це питання приділяли увагу не тільки теологи, але й багато вчених. Сучасна наука вважає: катастрофа, описана в Біблії, цілком можлива в реальності. Мабуть, безпосередньою причиною катастрофи був землетрус. А вогонь і сірка наводять на думку про виверження вулкана. Адже долина річки Йордан і береги Мертвого моря усіяні завмерлими вулканами. Серед них найбільш відомий Тавор. Однак геологічні дані говорять, що всі вони сплять вже десятки тисяч років». І якщо б один з них пробудився, то така подія повинна була залишити сліди, які геологи легко знайшли б. Проте поки не знайшли…
Мертве море є глибокою впадиною, розломом земної кори. Дно його на 793 метри нижче рівня Середземного моря, та й поверхня води в результаті випарів лежить на 394 метри нижче. Крім Йордану в нього не впадає жодна велика річка, тому воно в шість разів солоніше океанів. У його водах не живуть риби, і назва «мертве» цілком виправдана.
Утворившись в третинний період, це солоне озеро займало площу, в п’ять разів менше ніж зараз. Сучасна його впадина, цілком ймовірно має сейсмічне походження. Очевидно цей землетрус і зруйнував Содом і Гоморру. Недарма дослідники стверджують: «Площа в південній частині мертвого моря провалилася раптово. У результаті з’явилися ущелини, які поглинули міста … І Мертве море залило їх території …». Територія навколо моря багата мінеральними джерелами, що містять сірку і сполуки вуглецю, а також асфальт – свідоцтво активної вулканічної діяльності в земних надрах цього району. Мабуть, над Содомом і Гоморрою не було сірчаного дощу. Просто при землетрусі з ущелин у ґрунті вирвалися гази, які запалали.
Таке пояснення було підтверджено в липні 1927 року. Тоді після підземного поштовху на північний схід, від Мертвого моря з’явилася хмара диму на зразок описаного в Біблії. Вона стало швидко підніматися. Із землі вивергалися гази і відразу ж зайнялися, а в повітрі гостро запахло сіркою.
Оскільки Біблія стверджує то там, де були Содом і Гоморра, розкинулося «нині море солоне», можна припустити, що ці міста розташовувалися там, де сьогодні – південна частина моря. Встановлено, що місто Сигор, де за переказами, сховався Лот, знаходилося на північному сході від Мертвого моря. Разом з тим Сигор мав бути неподалік від Содому. Звідси і випливає, що загиблі міста потрібно шукати саме в південній частині Мертвого моря.
До речі, біблійний переказ представляє ще один аргумент на підтримку цієї теорії: тікаючи від лиха, дружина Лота «озирнулася позад нього і стала соляним стовпом». Справа в тому, що південне узбережжя Мертвого моря усіяне скелями з кам’яної солі. Дивні їх форми змінюються під впливом вітру і атмосферних явищ. Трішки уяви – і ці природні статуї починають походити на людей або тварин. Навіть зараз араби показують соляну скелю у Джебель-Усдумі (арабська трансформація назви Содом) і називають її «Дружиною Лотовою».
Ця подробиця – ще одне свідчення на користь південного берега як місця розташування зниклих міст. Вчені, мабуть погодилися вважати на сьогоднішній день питання про Содом і Гоморру вичерпаним.
На закінчення варто згадати одну поки ще не підтверджену гіпотезу. Якщо зникнення Содому і Гоморри – результат коливань земної кори, то існує ймовірність, що ця катастрофа сталася одночасно з відомими вулканічними виверженнями, що торкнули санторинський архіпелаг. Обидві події датуються майже однієї і тієї ж епохою – першою половиною II тисячоліття до нашої ери. Поштовхи пов’язані з вулканами або землетрусами в одному місці земної кулі, нерідко викликають підземні поштовхи в іншому районі. Відстань, що розділяє санторинський архіпелаг і Мертве море, не настільки велика, щоб виключити зв’язок між обома явищами. Але поки це тільки гіпотеза …