Харківський національний університет – один з найстаріших університетів Східної Європи

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Харківський національний університет – один з найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В. Н. Каразіна, згідно з грамотою Олександра I. Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження XIX-XX століть, дав потужний імпульс перетворенню Харкова на великий науковий і культурний центр, освітню столицю України, по праву займає вищі щаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.

Історія Харківського національного університету є невід’ємною частиною інтелектуальної, культурної та духовної історії України. З ним пов’язані імена таких всесвітньо відомих вчених, науковців і просвітителів, як П. П. Гулак-Артемовський, А. М. Ляпунов, Н. І. Костомаров, Н. П. Барабашев, Н. М. Бекетов, Д. І. Багалей, А. Н. Краснов, М. В. Остроградський, В. А. Стеклов, А. А. Потебня, А. В. Погорєлов і багато інших.

Харківський університет – єдиний в Україні, де навчалися і працювали три лауреати Нобелівської премії — біолог І. Мечников, економіст С. Коваль, фізик Л. Ландау.

Почесними членами і почесними докторами університету в різні часи були обрані видатні діячі науки і культури різних країн: І. В. Гете і А. Гумбольдта, Івана Франка і Льва Толстого, П. П. Семенова-Тян-Шанського та інших.

Серед почесних докторів університету – перший президент України М. М. Грушевський.

З університетом пов’язано видання перших вітчизняних газет і журналів, створення перших наукових товариств.

За роки існування університет закінчили понад 130 тисяч осіб. Імена вихованців університету увічнені в географічних назвах, назвах космічних об’єктів, рослин і мінералів, законів і формул. Близько 60 випускників університету стали дійсними членами та член-кореспондентами Національної академії наук України.

Становлення Харкова як великого промислового, наукового, культурного центру відбулося завдяки діяльності університету. Багато вулиць міста названі на честь професорів, вчених, вихованців університету.

Університет стояв біля витоків всієї вищої освіти Харківщини. Від нього походять Національна юридична академія, Національна фармацевтична академія, Харківський медичний університет, Харківський педагогічний університет, Харківська зооветеринарна академія, Харківська академія культури, Харківський економічний університет та інші вищі навчальні заклади.

Сьогодні університет має 21 факультет: біологічний, фізико-технічний, радіофізики, біомедичної електроніки та комп’ютерних систем, фізичний, комп’ютерних наук, філософський, математики та інформатики, міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу, геології, географії, рекреації і туризму, екологічний, економічний, іноземних мов, історичний, філологічний, медичний, хімічний, соціологічний, психології, юридичний, фізико-енергетичний, каразинська школа бізнесу. Остання була створена разом з Інститутом проблем машинобудування НАН України.

На факультетах, в центрі міжнародної освіти, в центрі довузівської підготовки, інституті післядипломної освіти та заочного (дистанційного) навчання вчиться близько 16 тисяч студентів і слухачів, близько 400 аспірантів, працює до 1,5 тисячі викладачів і наукових співробітників, серед яких понад 300 докторів наук, професорів і близько 1000 кандидатів наук, доцентів.

Підготовка фахівців у Харківському національному університеті здійснюється за 185 освітніми програмами, що охоплює весь спектр сучасної класичної університетської освіти.

Щороку студентами університету стають абітурієнти, серед яких близько 30% — медалісти та 10% — призери третього та четвертого етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад.

Університет є одним з найбільших наукових центрів України. У ньому представлені практично всі напрямки сучасної фундаментальної науки. До складу університету входять НДІ хімії, НДІ біології, НДІ астрономії.

В університеті працює 20 академіків та член-кореспондент НАН та галузевих академій України та 50 лауреатів Державної премії. Активно діє понад 20 всесвітньо відомих наукових шкіл, працює 11 спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та 5 із захисту кандидатських дисертацій. Щорічно вченими Університету публікується близько 60-65 монографій, збірників наукових праць, понад 2 тисячі статей і тез доповідей, проводиться 20-25 міжнародних конференцій.

Університет є головною науковою організацією декількох міжнародних космічних програм. Вчені університету співпрацюють за міжнародними програмами з вченими США, Канади, Німеччини, Туреччини, Китаю, Японії, Швейцарії, Болгарії, Англії та інших країн світу.

В університеті з 1808 року функціонує Астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні та прикладні дослідження з фізики Сонця та інших планет, астероїдів, комет і супутників.

Ботанічний сад університету був заснований в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.

Музей природи університету заснований в 1807 році і є одним з найстаріших вузівських музеїв світу. Щорічно музей відвідує понад 22 тисячі екскурсантів. У 23 залах музею (площею 2000 квадратних метрів) розміщено близько 250 тисяч експонатів за такими розділами: походження людини, дарвінізм, зоологія, геологія. При університеті діє Музей археології, колекція якого налічує близько 150 тисяч одиниць зберігання.

Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету заснована 30 січня 1805 року. За рішенням Міністерства культури України (1987 року) вона визнана установою, що має особливе суспільне значення. Загальний фонд бібліотеки налічує 3,5 мільйонів примірників, серед них – 50 000 унікальних видань (17 інкунабул, понад 1000 рукописів, 300 палеотипів; прижиттєві видання класиків світової літератури, науки і культури).

Указом Президента України в жовтні 1999 року Харківському університету надано статус «національного» і присвоєно ім’я його засновника — В. Н. Каразіна.

З 2003 року згідно з Указом Президента України Харківський національний університет імені В. Н.Каразіна має високий статус самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу.

У лютому 2010 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України Харківському національному університету імені В. Н. Каразіна присвоєно статус дослідницького університету.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна здійснює широку програму міжнародного співробітництва, є активним членом міжнародної спільноти провідних європейських і світових університетів. Він здійснює угоди про співпрацю з 61 організаціями-партнерами в 25 країнах світу.

Разом з іншими провідними університетами Європи підписав у 1988 році Велику Хартію Університетів, яка розпочала Болонський процес.

Університет є співзасновником Євразійської асоціації університетів, входить до всесвітньої та Європейської асоціацій університетів, Асоціації Європейської мережі ядерної освіти.

У листопаді 2020 року Харківський університет відзначив 216-річчя з дня підписання ствердної грамоти про його заснування, а в січні 2021 року — 216-річчя з дня його відкриття.