Творчі професії майбутнього
Майбутнє настало: людство змінює машини і літаки на безпілотні аналоги. Ще трохи і на машинах перестануть їздити, в літаках відпаде потреба, як і в особистому транспорті. Десятки мільйонів людей втратять роботу через роботів і штучний інтелект. Будеш одним із тих, чию професію світ виплюне, і без стажу роботи? Яким стане світ в майбутньому? З чого будуть будувати будинки? Де будуть жити? Яке життя нас чекає? На ці питання шукаємо відповіді. Гайда з нами! Ось основні тренди майбутнього…
1. Цифрові платформи об’єднують локальні спільноти для спільного вирішення проблем.
2. Самодостатність міст і будинків, їх автономія – енергоефективність, екологічність, здатність переробляти відходи, виробляти їжу – це шлях до сталого міського розвитку.
3. Нова організація праці і нова мобільність. Децентралізація місць праці в просторі і в часі впливає на паттерни мобільності в містах, слід розробляти схеми транспортної інфраструктури, що відповідають змінам.
4. Навчання «за запитом». Університети стануть інкубаторами практик для бізнесу і науки, знання з різних джерел: курси, навчання у віртуальному середовищі, навчання з наставником, електронні підручники.
5. Віртуалізація торгівлі (товар доставляється покупцеві, минаючи прилавок), цифровізація фінансових і адмінпослуг, телемедицина, телекомунікації, телерозваги, телеробота, світова кооперація під час кризи.
І. Професії у дизайні: Дизайнер віртуальних світів: створення “ігрової начинки” віртуального світу ляже на їхні плечі. У будь-якій грі є свої правила і закони взаємодії людей і об’єктів. У віртуальних світах є свої філософія, закони природи і суспільства, правила соціальної взаємодії, економіка, ландшафт, архітектура, відчуття (в тому числі запахи і звуки), живий і соціальний світи. Різновидом професії є проектування ландшафтного дизайну віртуальних світів.
ІІ. Професії ІТ-сфери: Продюсер смислового поля: формує дизайн загальної картини світу, відповідно до якої діють підвладні йому медіа-потоки. Він керує селекторами контенту, які формують сталі інформаційні потоки для користувачів у рамках заданої картини світу, здійснює високорівневу настройку медіа-роботів, своєрідний “культурний сомельє”.
ІІІ. Професії фінансового сектору: Менеджер краудфандінгових і крауд-інвестиційних платформ: організовує роботу краудфандінгових платформ, проводить оцінку проектів для отримання краудфандінгового фінансування, розбирає конфлікти між вкладниками і власниками проектів. Маркетологи, які спеціалізуються на роботі з краудфандінговими проектами.
IV. Професії медичного сектору: Експерт персоніфікованої медицини: аналізує генетичну карту пацієнта, розробляє індивідуальні програми його супроводу (діагностика, профілактика, лікування) і пропонує страхові медичні продукти в рамках тренду на персоналізацію лікування. З можливостями генетичного аналізу і прогнозування багатьом хворобам простіше запобігти, ніж лікувати, а знання ризиків дозволить підібрати індивідуальну модель медичного страхування.
V. Професії сфери біоекотехнологій: Технолог рециклінгу: інженер з переробки відходів для повторного виробництва речей і матеріалів. Папір, пластик, полімери та старі кеди перероблять в сировину для нового використання. Функція технолога – придумати і впровадити технології, завдяки яким це перетворення стане можливим. Будівельні компанії з його допомогою зможуть заробляти на знесення аварійних будівель і перетворювати старі будинки в нові. Б/в цеглу, скло і метал можна очистити, переробити і використовувати як будматеріали.
VI. Професії “реального сектору” економіки: Проектувальник інфраструктури “розумного будинку”: проектування, установка і налаштування інтелектуальної системи управління домашнім господарством (побутова техніка, системи безпеки, енергопостачання, водопостачання та ін.) «Розумні будинки» з’являються зараз, професія стане популярною через 10 років.
VII. Професії в освіті та управлінні персоналом: Ігропрактик: Психологічні ігри стали трендом гейміфікації освітніх і бізнесових процесів. Світовий ринок ігор щороку зростає на 10 млрд доларів. Складна гра – це “організм” на основі нейронних мереж та елементів штучного інтелекту. Гейміфікація – це вирішення складних проблем шляхом їх імітації ігровим методом. Завдання ігропрактика – організувати командну роботу і створити наближені до реальності умови з допомогою реальних і віртуальних “ігрових світів”, щоб змоделювати реальні сценарії та підготувати до дій у складних умовах.
Автор: Юрій Дубовенко, доцент кафедри КІГД НТУ.