Як викладати англійську мову дітям з дислексією

Дислексія – це порушення обробки мови, з яким народжуються деякі люди. Ця назва походить від грецьких слів «dys» – труднощі, і «lexia» – мова. Поточні дослідження показують, що дислексія є спадковим захворюванням, що виникає в результаті фізичних порушень в мозку. Вона може проявлятися в різних ступенях, від легкої, до важкої. Дислексія – це не просто порушення читання, у дислексиків можуть бути особливі потреби у всіх областях пізнання мови, включаючи правопис, письмо, читання, вимову, також можуть бути труднощі і в інших дисциплінах, наприклад в математиці.

Мозку людини з дислексією важко розпізнавати символи і шаблони і перетворювати їх в мову. Деякі люди думають, що дислексія змушує людей читати задом наперед. Це міф. Перестановка букв або цифр – нормальна частина розвитку дитини і сама по собі не є попереджувальною ознакою дислексії в ранні роки. Однак, якщо перестановка букв не проходить після декількох років навчання, це може бути ознакою дислексії. Людям з дислексією складно розділити і згрупувати звуки, що позначаються буквами. Вони можуть навчитися читати і писати по буквах, але вони обробляють мову інакше, ніж звичайна людина, і тому вимагають іншого підходу до навчання. Також варто знати, що дислексія не викликана проблемами із зором і що люди з дислексією зазвичай мають нормальний, а часто і навіть вище середнього інтелект.

Дислексія у школярів

У класі може здатися, що дислектики легко відволікаються від уроків, і через це вчителі і батьки часто (і помилково!) вважають їх ледачими. В результаті це призводить до проблем з самооцінкою, мабуть, самим негативним побічним ефектом дислексії. Також багато дітей з дислексією можуть страждати від синдрому дефіциту уваги (СДВ). Вчителі, які мають досвід роботи з дислексиками, можуть використовувати різні стратегії, щоб допомогти своїм незвичайним учням досягти успіху в навчанні.

Дислексія та іноземні мови

Людям з дислексією може бути дуже складно вивчити нову мову, особливо в письмовій формі. Знайомство з новими образами, звуками і символами для них може бути дуже стресовим, коли вони вже і так відчувають труднощі з читанням, письмом, правописом і словниковим запасом на своїй рідній мові. Запам’ятовування також утруднено дислексиками. Це не означає, що дислектикам слід взагалі уникати вивчення іноземних мов. Це означає, що дислектикам з більш важким захворюванням необхідно мати високу мотивацію і впевненість, щоб досягти успіху у вивченні нової мови.

Симптоми дислексії

Дислексію можна діагностувати у маленьких дітей, але часто її діагностують до досягнення семи або восьми років. Деякі люди навіть живуть все своє життя, не знаючи, що вони дислексики. Учень, у якого проявляється ряд наступних попереджувальних знаків, може бути кандидатом на те, щоб пройти тест на дислексію:

• у дитинстві була затримка мови (не розмовляв до трьох років),
• проявляє раннє заїкання,
• не може вимовляти слова, що складаються більш ніж з одного складу,
• не може висловити думки словами,
• важко римувати,
• використовує непарні інтервали в письмовій формі,
• рідко використовує пунктуацію,
• часто пропускає голосні при письмі,
• рідко використовує великі літери (в мовах, де це потрібно),
• читає слово в контексті, але не ізольовано,
• не може озвучувати слова (може розуміти звуки ізольовано),
• насилу вчиться зав’язувати взуття,
• швидко забуває правильне написання,
• чує трохи повільніше, ніж однолітки,
• поганий почерк і погана хватка олівця/ручки (проблеми із запам’ятовуванням правильної послідовності формування букви),
• має проблеми з розшифровкою слів і звуків,
• має труднощі з запам’ятовуванням послідовностей (таких як таблиці множення або алфавіт),
• важко називати букви або символи,
• читає знайоме слово замість правильного,
• має погану концентрацію,
• пропускає слова при читанні,
• його збивають з пантелику «дзеркальні» букви або символи (наприклад, b і d в англійському алфавіті).

Стратегії для вчителів, які навчають учнів з дислексією

Вчителі можуть використовувати безліч стратегій, щоб допомогти дислексикам. Хороший вчитель іноземної мови може навіть допомогти людині з дислексією краще опанувати рідну мову. Дислектики краще вчаться, роблячи, ніж читаючи. Ось чому учні, які страждають дислексією, згодом краще досягають успіху в середовищі занурення, наприклад, при проживанні в чужій країні або при перегляді англійських фільмів і відео (якщо вони вивчають англійську мову).

Ось кілька порад для вчителів, у яких в класі є учень з дислексією:

• дізнайтеся все, що можна про дислексію, включаючи попереджувальні знаки,
• поділіться всім, що ви знаєте про дислексію з батьками дислексиків,
• знайдіть навчальні матеріали з якомога більшим шрифтом (і пишіть на дошці великими літерами),
• використовуйте структурований підхід і знаходьте матеріали зі знайомою структурою,
• заохочуйте учня похвалою і розумінням,
• не очікуйте, що учень буде читати вголос перед класом,
• виявляйте особливі слабкості учня і допоможіть йому розпізнати їх,
• вчіть правопису, але не ставте учневі оцінки тільки на підставі правопису,
• знайдіть способи підвищити впевненість учня в собі,
• посадіть учня поруч з дошкою,
• надавайте аудіо уроки,
• проводьте мультисенсорні уроки,
• познайомте учня з мнемонікою та іншими методами тренування пам’яті,
• інтегруйте технології та аудіовізуальні ресурси,
• визначте стилі навчання, які підходять для вашого учня (пари, групи, наставники тощо.),
• допоможіть іншим учням зрозуміти дислексію (допомагає запобігти булінгу з боку інших учнів),
• забезпечте спокійну і тиху обстановку для тестів (студенту-дислексику може знадобитися окрема кімната і додатковий час),
• давайте інструкції з завдань невеликими кроками.

Деякі відомі дислексики

Дислексія зовсім не вирок, і людина з дислексією може бути цілком успішною і навіть знаменитою. Наприклад, незважаючи на свою вроджену дислексію Том Круз та Орландо Блум стали знаменитими голлівудськими акторами.

Переклад з англійської.