Яким має бути сучасний підручник

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Підручник – видання, де систематично викладаються знання в певній галузі з урахуванням віку і рівня підготовки аудиторії. Підручник складається з метою максимально доступно, просто, ефективно і об’єктивно донести до його читачів пласт знань з тієї чи іншої наукової області. Оскільки підручник є важливим інструментом освіти, то складається він під контролем з боку профільних державних служб (Міністерства та департаментів освіти).

До речі непоганим прикладом сучасних українських підручників можуть бути підручники Нової української школи (НУШ), які зокрема можна придбати на сайті https://detmir.com.ua/category/74/.

Трішки історії

Історія підручника як якогось тексту, використовуваного для навчання, налічує не одне тисячоліття. Винахід писемності підвів людство до раціональної ідеї концентрації інформації в одному джерелі з метою її передачі як можливо більшій кількості нащадків. Глиняні таблички змінилися сувоями, на зміну сувоїв прийшли рукописні томи, їх, в свою чергу, змінили томи друковані, а суть і призначення підручника все ті ж.

Сучасний світ – це світ інформації, інновацій та нових технологій. Зрозуміло, найцінніше в цьому світі – освіта, знання. Однак вимоги до них категорично інші. Головна властивість і проблема сучасної освіти в тому, що обсяг знань людства про навколишній світ дуже швидко збільшується. Людина навчається в школі 11 років. За цей час навряд чи принципово зміняться математика або українська мова. А ось біологія, хімія, географія, астрономія можуть змінитися істотно. А значить, безглуздо намагатися засвоїти максимальний обсяг знань. Необхідно навчитися нові знання сприймати і здобувати самостійно, щоб бути готовим навчатися безперервно, що, власне, і становить компетентний підхід в освіті. Знання і компетенції забезпечують конкурентоспроможність і конкретній людині, і державі в цілому.

Функції підручників

Вітчизняна дидактика традиційно вважає підручник основним засобом навчання і джерелом інформації для учня, отже, на нього покладаються наступні функції:

• інформаційна: зміст, що відібраний відповідно до навчальної програми і підлягає засвоєнню викладається послідовно, чітко і доступно для учнів;
• систематизуюча: представлена в підручнику інформація структурована таким чином, щоб не тільки вчитель, а й учень розумів, які компоненти найбільш істотні і повинні бути міцно засвоєні, а які носять допоміжний характер і повинні бути просто прийняті до відома;
• навчальна і контролююча: засвоєння і систематизація інформації вимагають від учня володіння певними вміннями і навичками, тобто, підручник не тільки містить систематизовану інформацію, а й навчає сприймати її, засвоювати і застосовувати.
• виховна і розвиваюча: зміст підручника має формувати і вдосконалювати особистість учня, сприяти розвитку його розумових, мовних та інших здібностей.

Сучасні підручники мають значні переваги перед старими радянськими навчальними виданнями: вони більш сучасні, зручні, технологічні, хоча навряд чи набагато інформативніше. Але це кращі з них, якими є далеко не всі. Як і раніше актуальне питання: Яким повинен бути сучасний підручник, щоб по ньому хотілося вчити і вчитися, щоб він був корисний і зручний і для вчителя, і для учня, щоб відповідав стандартам і був цікавий?

Для вирішення цієї проблеми необхідно усвідомити, що разом з навколишнім світом фізіологічно і психологічно змінилася і людина і що зміни ці незворотні. Існує поширена думка, що більшість нинішніх школярів дурніші колишніх, все їм нецікаво, вчитися не бажають, нічого не знають і знати не хочуть і закінчують школу повними нулями. Частково це вірно, але не зниження розумових здібностей тому виною. Нинішні діти не гірше – вони інші. А значить, навчати їх потрібно по-іншому.

Сучасний учень насилу концентрує увагу на чомусь одному, тому йому складніше щось вивчити і надовго запам’ятати. Але він зіставляє різнорідні елементи, аналізує і робить висновки в рази швидше, ніж це робили його ровесники ще кілька десятиліть тому. Доступність будь-яких відомостей в будь-який момент часу позбавила учнів від необхідності запам’ятовувати великий обсяг навчального матеріалу. У сучасному світі, пронизаному інформацією, підручник вже не є основним її джерелом.

Сучасні діти приходять в школу не з порожніми головами, а з переповненими найрізноманітнішою, часто суперечливою інформацією, яку надають їм цифрові пристрої в будь-якому обсязі і в зручній формі. Завдання вчителя – допомогти учневі навчитися критично ставитися до цього потоку, відокремлювати дійсно цінне від марного. Для характеристики способу взаємодії нинішніх школярів з інформацією з’явилися такі поняття, як «кліпове мислення» і «аудіовізуальний тип сприйняття». Тому в сучасній школі функції підручників, як і вимоги до них, повинні змінюватися. До речі, якщо загуглити «ядс 3 клас зошит», то можна знайти гарні підручники, які чудово адаптовані для сучасного покоління дітей.

Оскільки вчитель складає програму навчання і вибирає підручник для роботи, то його думка про сучасний підручник пріоритетна.

Ознаки хорошого підручника

Хороший підручник повинен відповідати наступним вимогам:

Максимальна реалізація навчальної та розвиваючої функцій. Апарат засвоєння знань повинен бути представлений в підручниках багатим дидактичним матеріалом: тестами, перевірочними роботами, практичними дослідами, системою цікавих питань і завдань з сучасною тематикою, за допомогою яких активізуються розумові та емоційні зусилля школяра, набуваються навички логічного і творчого мислення в процесі засвоєння знань.

Комплектність. До підручника повинні додаватися методичний посібник, планування уроків, робочий зошит.

Відповідність навчальній програмі як за змістом, так і за кількістю годин.

Логічний зв’язок з іншими предметами відповідної предметної області. Відповідність принципу наступності.

Доступність у викладі навчального матеріалу. Недопущення зайвої наукоподібності мови і стилю підручника, перевантаженості термінами і громіздкими формулюваннями.

Наявність зручної структури для вчителя і грамотно розробленого апарату орієнтування для учнів.

Висновки і питання після кожної статті, розділи для допитливих, розділи довідкової інформації, виділення заголовків і основних ідей, сигнали-символи, різноманітні умовні знаки, плашки, різні шрифти, числова і колірна нумерація сторінок і т. д.– всі ці засоби зручні для вчителя і дозволяють учневі придбати загальнонавчальні навички роботи з книгою, стати активним суб’єктом навчання. Це особливо важливо, оскільки новий освітній стандарт передбачає отримання не тільки предметних результатів.

Гарне оформлення. Будь-який текст може супроводжуватися фотографіями, предметними малюнками, малюнками-інструкціями, ілюстраціями, схемами, таблицями, картами, планами. Ілюстрації дуже важливі для підручника. Вони допомагають активізувати розумову діяльність школярів, розвивають естетичні почуття.

Реалізація диференційованого підходу, тобто наявність завдань для дітей з різним рівнем підготовки.

Оптимальна відповідність за обсягом, вагою і віковим особливостям учнів. Яким би яскравим, барвистим і цікавим не був виклад інформації, перенасиченість нею стає серйозною перешкодою в її засвоєнні. Зайвий обсяг підручників призводить до перевтоми дітей, зниження у них інтересу до предмету, падіння успішності.

Всі ці критерії мають велике значення для вчителів, але навряд чи їх образ «ідеального підручника» буде сильно відрізнятися від того, яким його бачать учні.