Біологічна боротьба з комахами

В кінці Другої світової війни американській армії належало висадитися на один з острівців в Тихому океані, зайнятих японцями. Війська противника були нечисленні і погано озброєні, тому головною небезпекою для американців були не вони, а полчища комах, що роїлися серед вологих джунглів острова і готових заразити прибульців повним набором тропічних хвороб. І ось над острівцем хвиля за хвилею почали з’являтися «літаючі фортеці». На превеликий подив японського гарнізону, з літакових люків посипалися не бомби, а якийсь порошок. Не встигли ще надійти з Токіо результати лабораторних аналізів – чи не отруйний? – як шестиноге населення острова спіткав мор. І, коли тиждень по тому острів був узятий десантом, серед висаджених солдатів випадків тропічних захворювань відзначено не було.

З тих пір ДДТ — а це був, звичайно, він — здійснював тріумфальний хід по планеті, зводячи рахунки з крилатими і повзаючими переносниками хвороб і шкідниками полів. Тільки ось з часом цей тріумф все більше приводив на пам’ять слова легендарного царя Пірра: «ще одна така перемога і я загинув!»

…У каліфорнійській долині Сан-Хоакін всім править бавовна. Від її врожаю залежить майбутнє сотень фермерів, що пов’язали своє існування з монокультурою. Так що їх ненависть до лігусу — комахи, яка приносить незліченну шкоду бавовняним плантаціям, цілком зрозуміла.

Здавалося, на лігуса знайшли управу: вартує перед посівом обробити поле пестицидами, і він не сміє з’явитися. Але незабаром фермери помітили, що в кінці сезону там, де по весні розпилювали пестициди і знищили лігуса, непомірно розмножується совка, коробчастий черв’як, геліотіс, від якого бавовні і зовсім немає пощади. Виявилося, що пестициди з широким спектром дії б’ють, як поганий артилерист, лише по площах, знищуючи і «правих», і «винних». Разом з лігусом гинуть і природні вороги геліотіса, ось він і торжествує.

Національній академії наук США довелося створити спеціальну комісію, щоб з’ясувати, що ж відбувається, коли поля і сади в масовому порядку обробляють хімічними засобами. Щоб проблема була розглянута всебічно, в комісію включили фахівців різних профілів – екологів і хіміків, ентомологів і біологів, економістів і ботаніків, а на чолі її став видатний біолог професор Стенфордського університету Дональд Кеннеді. Цілий рік працювали 70 маститих експертів, і ось, нарешті, перед нами їх вичерпний – більше тисячі сторінок! — звіт.

З самого початку тривожний тон задають економісти-аграрники. Виявляється, ефективність застосування хімічних засобів проти шкідників сільського господарства в США в останні роки неухильно падає. Статистика показує, що зараз американський фермер, витративши на покупку пестициду один долар, отримує надбавку до врожаю, вимірювану вже не десятком, як колись, а всього чотирма доларами. Це б ще нічого, але біда в тому, що ця пропорція неухильно зменшується.

Ентомологи встановили, що за останні десятиліття двісті видів членистоногих, що мешкають на території Північної Америки, придбали опірність проти тих хімічних засобів, за допомогою яких з ними намагаються боротися. Такий імунітет генетично передається наступним поколінням, а кількість видів, які ним володіють, все зростає.

Зараз щорічно в природне середовище на території США вноситься близько півмільйона тонн токсичних матеріалів. Деякі пестициди нестійкі, вони порівняно легко розкладаються під впливом сонячних променів, весняних вод і вітрів. Інші ж довгожителі. Серед них є зовсім вже нетерпимі. Це – канцерогени. Як тільки досліди, поставлені на тваринах, підтвердили, що хлордан і діельдрин можуть викликати злоякісні пухлини, їх негайно заборонили застосовувати по всій території США.

Поліг жертвою власної шкідливості і «герой війни на Тихому океані» — ДДТ. Накопичуючись в ланках харчового ланцюга, що тягнеться від рослин до рогатої худоби, до молока і, нарешті, до людини, він заподіює його здоров’ю істотної шкоди. Справа дійшла до того, що в значній мірі через ДДТ найбільш шкідливим видом занять в Каліфорнії було визнано… сільське господарство!

Однією констатацією бід і заборонами комісія, правда, не обмежилася. Вже знайдені речовини, які вміють впливати на біохімічні процеси в організмі шкідника — на здатність його до розвитку і розмноження. Значить, людям і природному середовищу в цілому ці засоби шкодити не будуть.

Великі надії покладають фахівці і на невидимих союзників — хвороботворні віруси і бактерії. Шкодять тільки тому виду комах, на яких вони розраховані, віруси і бактерії дуже ефективно вміють тримати під контролем чисельність шкідників. Ось, наприклад, дозволений до широкого застосування вірус нуклеополігедрозіса. Горезвісна совка його не виносить, і плантації бавовни і тютюну, здається, можуть тепер зітхнути з полегшенням. А іншим мешканцям полів, садів і лісів, як показали багаторічні досліди, цей вірус не шкодить.

Не можна забувати і традиційні методи виведення рослин, що володіють більшою опірністю до дій шкідників; розвивати метод стерилізації комах, що відмінно зарекомендував себе при скороченні «поголів’я» оводів, що знижують надої і псують коров’ячі шкури. І, звичайно, найкраще застосовувати всі ці методи комплексно.