Чому хижаки влаштовують бійні?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Коли лисиця потрапляє в курник, вона знищує всіх або, у всякому разі, більшість курей, хоча і з’їдає при цьому лише одну-дві птиці. На думку співробітника Оксфордського університету Ганса Крука, подібні картини безглуздого знищення хижаками своїх жертв зустрічаються і в природних умовах. Так, в журналі «Journal of zoology» він наводить два таких випадки: на західному узбережжі Шотландії дюжина лисиць за одну ніч винищила 825 чорноголових крячок, а невелика зграя плямистих гієн зарізала в африканському заповіднику Серенгеті більше 80 газелей Томсона. Причому в обох випадках жертви залишені нез’їденими.
Чим же пояснити причини такої поведінки хижаків? Адже «вбивство заради вбивства» може привести, в кінцевому рахунку, до повного зникнення представників фауни, якими вони харчуються і, отже, поставити під загрозу голодного вимирання самих хижаків.
Відповідаючи на це питання, Г. Крук зазначає, що зазвичай хижаки вбивають тільки тоді, коли голодні. Угамування голоду після важкого і тривалого полювання стримує хижаків від подальшого безглуздого винищення своїх жертв. Ситий хижак, скажімо той же лев, навіть вухом не поведе при вигляді потенційної жертви. Він знає, що зловити її не так-то просто, і не буде витрачати даремно свої сили.
Але ось ситий хижак випадково опиняється серед великої колонії легкодоступних жертв. Так, наприклад, крячки в Шотландії і газелі в Серенгеті, ховаючись вночі від зливи в густому лісі і боячись при втечі поранити себе об дерева, вважали за краще нерухомо лежати на місці й майже повністю втратили реакцію до самозахисту від хижаків. Те ж саме, на думку Г. Крука, відбувається і в курнику, де птахи не мають можливості рятуватися від лисиці втечею.
Хижаки ж влаштовують в подібних обставинах справжні криваві бійні. Адже жертви настільки легкодоступні, що не вимагають від них ніякої втрати сил. Правда, відзначає вчений, іноді таке винищування має селекційне значення, але користі від нього, безумовно, набагато менше, ніж шкоди. На щастя, подібні порушення біологічного взаємозв’язку між хижаками та їх жертвами відбуваються в природі виключно рідко.
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.