Горила вчиться говорити

В останні роки проведено ряд експериментів, в ході яких дослідники успішно навчали шимпанзе різних способів спілкування з людиною. Ці високорозвинені примати вчилися мови жестів, їм прищеплювали вміння «набивати» осмислені повідомлення на клавіатурі; в окремих випадках вдавалося навіть навчити шимпанзе вимовляти кілька слів.

І лише потім вперше увінчалися успіхом експерименти наукової співробітниці Станфордского університету в штаті Каліфорнія Френсін Паттерсон, яка поставила за мету отримати осмислені сигнали від горили, що вважається за своїм рівнем розвитку значно менш підходящим об’єктом для подібних дослідів, ніж шимпанзе.

Чотири з половиною роки занять знадобилося, щоб самка горили на прізвисько Коко, взята з Сан-франциського зоопарку в однорічному віці, навчилася осмисленого вживання більше 225 знаків.

Важлива особливість, що відрізняє ці експерименти від більшості інших аналогічних, полягає в тому, що Коко «розмовляє» знаками і сама з собою. Вона також «винаходить» знаки – назви нових для неї предметів, придумує уявні ігрові ситуації з використанням знаків, користується мовою знаків, щоб брехати (зазвичай – після якоїсь витівки або пустощів), щоб висловлювати свої почуття і згадувати про речі, віддалені від неї в просторі або в часі. Все це раніше вважалося надбанням лише дітей людських.

Для визначення можливостей Коко застосовувався стандартний тест оцінки мовних здібностей. На сорока картах були нанесені штрихові зображення чотирьох-п’яти предметів, символів або відносин між предметами. У віці чотирьох з половиною років Коко вже вміла правильно співвідносити такі карти в 43 відсотках випадків, навіть тоді, коли експериментатори використовували найбільш складні поєднання. Це відповідає нормі, звичайній для відсталої в розвитку дитини того ж віку.

Результати дослідів Ф. Паттерсон важливі тим, що вони змінюють ставлення до горили як до нібито непіддатливої, важко-виховувальної тварини, що рішуче поступається шимпанзе в розвитку.