Хитра лисиця

Хитра лисиця, лисичка-сестричка, поряд з вовком і ведмедем є одним з популярних образів слов’янської міфології, частим героєм багатьох народних казок, в яких образ цього звіра міцно асоціюється з хитрістю, лукавством, підступністю. Адже тільки лисиці, наприклад, вдалося з допомогою хитрості поласувати колобком. Але чому ж у лисиці така своєрідна репутація? Чи зумовлена вона якимись реальними природними звичками цієї цікавої тварини, що мешкає в наших широтах? Про все це (та й багато іншого) ви зможете почитати далі в нашій статті.

Опис, будова, характеристика

Лисиця – хижий ссавець, що належить до сімейства псових, тобто є далеким родичем, як вовка, так і домашньої собаки.

Розмір лисиці залежить від її виду і варіюється від 18 см (у самої маленької лисиці – фенека) до 90 см. Також різниться і вага лисиці – від 0,7 до 10 кг. Всі лисиці виділяються особливою родовою ознакою – витягнутою мордою, подовженим тілом, але з короткими кінцівками.

А ще у всякої порядної лисиці в наявності пухнастий хвіст. Цей самий пухнастий хвіст лисиці не для краси лише створений природою, але і служить практичним цілям, він виступає стабілізатором під час бігу, а в зимові холоди може додатково зігріти свою господиню. Довжина хвоста лисиці залежить від її виду, в середньому вона становить 40-60 см.

Слух у лисиці, а також нюх розвинені відмінно, саме на них ці звірі в першу чергу покладаються під час полювання. Що ж стосується зору, то він також непогано розвинений, більш того адаптований для нічного способу життя і дозволяє добре бачити в темряві. Ось тільки єдиним недоліком зору лисиці є той момент, що він не здатний розпізнавати кольори. В пащі у лисиці є 42 зуба, за винятком великовухої лисиці, у якої зубів аж цілих 48.

Тіло лисиці вкрите рудою шерстю, густота цього волосяного покриву залежить від виду лисиці і місця її проживання, а також може змінюватися в залежності від пори року. Так, наприклад, у лисиць, які мешкають у суворих північних умовах, на зимовий час хутро стає густим та пишним, влітку ж пишність хутра лисиці зменшується.

Місцепроживання

Де живе лисиця? Лисиці живуть по широкому географічному ареалі, їх можна зустріти в лісах Європи, Азії, Північній Америці, Північній Африці і навіть Австралії. Живуть лисиці і в наших українських лісах. Від людських очей лисиці часто ховаються в норах, які або риють самі, або ж не гребують їх забрати у інших тварин. Можна їх зустріти також у печерах і навіть великих дуплах дерев.

Харчування

Чим харчується лисиця у природі? Що їсть лисиця у своєму лісі? Як ми вже писали вище, лисиця – хижий звір і їжею для неї служить різна більш дрібна живність – різні гризуни (польові миші, ховрахи), зайці, птахи, що гніздяться на землі. Не гребує лисиця і падлом, а також недоїдками після інших хижаків (вовків, ведмедів), особливо якщо це відбувається взимку, коли зловити свіжу живність більш проблематично.

Лисиці, які проживають у степових районах собі в їжу можуть вживати і різних великих комах (жуків, термітів, сарану), жаб. Якщо поруч є річка, то лисиця не упустить можливості поласувати рибкою. У літній період меню лисиць урізноманітнюється різними фруктами, ягодами, плодами, так як подібно ведмедям, лисиці є всеїдними тваринами.

Цікавий факт: під час полювання лисиця може розвивати швидкість до 50 км на годину.

Спосіб життя

Лисиці ведуть, як правило, нічний спосіб життя, ховаючись вдень в своїх норах, і виходячи вночі на полювання. Цьому сприяє особливість їх зору, яка дозволяє добре бачити вночі.

Живуть лисиці, як правило, поодинці, іноді по двоє-троє і мають свою територію, яку позначають своїми екскрементами.

Тривалість життя

Скільки живе лисиця? Тривалість життя лисиці в природних умовах в середньому становить від 3-х до 10-ти років, хоча в зоопарку лисиця може доживати до 25-ти років. Така різниця обумовлена тим, що більш старі лисиці не можуть настільки ж успішно полювати в природних умовах.

Вороги

В природі у лисиці не так вже й багато ворогів, деяка небезпека може виходити від тих же вовків і ведмедів, але тільки у випадку, якщо лисиця з необережності посягне на їх здобич. А так, то найголовнішим ворогом лисиці (як і багатьох інших тварин) є найнебезпечніший хижак – людина. Багато лисиць було винищено мисливцями і браконьєрами заради їх пухнастого хутра, яке згодом йде на шуби.

Чому лисиця хитра

Чому лисицю називають хитрою? Деякі вважають, що така погана репутація прикріпилася завдяки звичкам цих тварин під час полювання. Справа в тому, що лисиця завжди дуже хитро підкрадається до своєї здобичі, може годинами терпляче чекати в засідці біля заячої нори, і коли потенційна здобич з’являється на виду, вона також дуже спритно і блискавично її хапає своїми зубами.

Крім цього лисиці відмінні умільці заплутувати сліди і втікати від переслідувань, різко змінюючи напрямок руху, напевно завдяки цим вмінням та звичкам здавна до лисиці прикріпився епітет «хитрий».

Види, фото та назви

У природі існує кілька основних видів лисиць, і нижче ми детальніше розглянемо кожен з них.

Звичайна лисиця

Вона ж руда лисиця, є самим популярним і одночасно найбільшим представником сімейства лисиць. Вага лисиці звичайної сягає до 10 кг, довжина тіла разом з хвостом 150 см. Забарвлення рудої лисиці, хоч і є рудим, але може мати безліч різних відтінків залежно від місця проживання лисиці, характерною відмінністю цього виду лисиці, є наявність білого кінчика на кінці хвоста і чорний окрас вух зверху. Проживає лисиця звичайна по всій території Європи, Азії, півночі Африки, Північній Америці, Австралії.

Американська лисиця

Американська лисиця живе виключно на території американського континенту в південно-західних штатах США і півночі Мексики. Має середні розміри: довжина її тіла становить від 37 до 50 см. Спина цього виду лисиці пофарбована в жовтувато-сірі тони. Характерною особливістю американської лисиці є наявність чорного кінчика на хвості.

Афганська лисиця

Також відома як бухарська, белуджистанська лисиця, є порівняно маленьким представником свого виду, її довжина не перевищує 0,5 метра, а вага варіюється від 1,5 до 3 кг. Серед інших лисиць афганська лисиця виділяється своїми великими вухами, що мають до 9 см висоти. Забарвлення шерсті цієї лисиці має насичений бурувато-сірий колір. Мешкає на території Афганістану та сусідніх країн. Також зустрічається в Єгипті, ОАЕ, Туркменії.

Африканська лисиця

Африканська лисиця за своїм зовнішнім виглядом дуже схожа на лисицю звичайну, єдине, вона в рази менше за розміром. Загальна її довжина не перевищує 70-75 см, а вага має в середньому 3,5-3,6 кг. Ще одною її відмінністю від лисиці звичайної є наявність більш довгих ніг і вух. Мешкає у багатьох країнах Африки.

Бенгальська лисиця

Вона ж індійська лисиця, зазвичай середнього розміру, максимальна довжина складає 60 см. Шерсть у бенгальської лисиці коротка й пригладжена, має червоно-коричневий або піщано-коричневий колір. Мешкає на території Індії, у передгір’ях Гімалаїв, Бангладеші, Непалі.

Степова лисиця (корсак)

Ця лисиця також дуже схожа з лисицею звичайною, але на відміну від неї має ще більш загострену морду, більш довгі ноги і більш широкі вуха. Але розмірами менше, довжина тіла становить 0,5-0,6 м, а вага – 4-6 кг Має більш світле забарвлення шерсті і темний або темно-коричневий колір кінчика хвоста. Мешкає степова лисиця у багатьох країнах, починаючи від південного сходу Європи до Азії, в тому числі в Ірані, Казахстані, Монголії, Азербайджані.

Піщана лисиця

Цей вид лисиці може похвалитися широкими вухами і не менш широкими лапами, що мають спеціальні подушечки, які захищають лисицю від гарячого піску густим хутряним покривом. Блідо-коричневий окрас піщаної лисиці служить їй до того ж чудовим маскуванням на тлі піску і каменів, де вона мешкає. Розміри цієї лисиці середні – довжина складає 89-90 см, вага – 3,5-3,6 кг. Мешкає піщана лисиця в пустелях Північної Африки, від Марокко і Єгипту до Сомалі.

Тибетська лисиця

Має коричневе або вогненно-червоне забарвлення спини, що переходить в світло-сірий колір боків. Мешкає ця лисиця на території тибетського плато, зустрічається також в Індії, Непалі та Китаї. Її довжина становить 60-70 см, вага – до 5 кг.

Фенек

Фенек примітний тим, що це сама маленька лисиця у світі, довжина його тіла складає всього лише 40 см, а вага до 1,5 кг. Незважаючи на найменші розміри у лисиному царстві у фенека також найбільші вуха серед всіх лисиць, їх довжина досягає до 15 см. Мешкають фенеки як і піщані лисиці в пустелях Північної Африці, і їх лапи також мають спеціальні захисні прокладки, що оберігають своїх господарів від розпеченого на Сонці тамтешнього піску. Має руде забарвлення, кінчик хвоста у них чорний.

Великовуха лисиця

Незважаючи на назву вуха в неї не такі великі, як у фенека, тим не менш, вуха цієї лисиці непропорційно великі і досягають 13 см. Великовуха лисиця має сіро-жовте забарвлення з білими, жовтими або бурими плямами. Характерною відмінністю цього виду є наявність цілих 48 зубів (у всіх інших лисиць їх тільки 42). Мешкає ця лисиця в Південній і Східній Африці.

Розмноження

Як же відбувається розмноження лисиці? Подібно своїм далеким родичам вовкам лисиці є моногамними тваринами, у яких шлюбний період відбувається в певний період в році. Його час залежить від виду лисиці, але, як правило, він триває з грудня по березень. Для створення потомства і його навчання самець і самка лисиці на час утворюють повноцінну пару.

Ще перед початком шлюбного періоду самка лисиці починає пошуки затишної нори, в якій і з’явиться на світ її потомство. Самець всіляко допомагає упорядкувати лігво, часом навіть ловить бліх та інших паразитів на тілі вагітної самки.

Вагітність самки лисиці в залежності від її виду триває від 48 до 60 днів, після чого народжуються маленькі лисинята, в одному виводку буває від 4 до 16 малюків, які подібно кошенятам народжуються сліпими і лише згодом у них прорізуються очі.

Протягом півтора місяця після народження малюки знаходяться на грудному вигодовуванні, лише після цього, коли у них починають прорізатися перші зубки, мама лисиця поступово починає приручати їх до м’ясної їжі, а потім і до її здобичі. Для цього мама лисиця навчає їх полюванню на різних дрібних комах, жуків, ящірок, жаб. Через кілька місяців лисенята вже різко збільшуються в розмірах, а через рік і зовсім покидають своїх батьків повністю готовими до самостійного життя в лісі.

Статева зрілість у лисиць настає на другий рік життя.

Утримання в домашніх умовах

Якщо ви шукаєте чогось незвичайного, то замість звичних кішки або собаки, можете завести вдома і лисицю, важливо лише пам’ятати, що утримання цих тварин має низку правил:

• Клітка для лисиці обов’язково повинна бути просторою, щоб вона могла б там зробити лігво.
• Також у клітці обов’язково має бути поїлка, щоб лисиця не відчувала спраги.
• З лисицею можна і потрібно займатися дресируванням, так вона не буде нудьгувати і зможе швидко прив’язатися до своїх господарів, подібно до собаки, ще одної далекої родички.
• Тим не менш, агресивні ігри з лисицею не рекомендуються, вона може вкусити.
• У літній період лисиці можуть виділяти досить сильний і неприємний запах, просто кажучи смердіти, так що їх необхідно буде купати хоча б один раз в два тижні.
• Дуже важливо при утриманні лисиці вдома мати хорошого ветеринара, який буде робити регулярний огляд вашого незвичайного вихованця.

Чим годувати в домашніх умовах

Що стосується харчування, то лисиць можна цілком годувати собачим кормом, правда тільки вищого сорту, курячим м’ясом, яловичиною або рибою. В цілому в харчуванні вони не дуже вибагливі.

Цікаві факти

• У деяких народів в давнину саме лисячі шкури служили в якості грошей.
• Те що лисиця частий герой багатьох казок ні для кого не новина, а от цікаво що в стародавній Месопотамії вона шанувалася як священна тварина.
• В середньовічній Японії лисицю часом вважали справжнім вовкулакою.
• Слух у лисиці настільки сильний, що вона може почути писк польової миші на відстані 100 метрів.
• Можливо, ви читаєте цю статтю за допомогою браузера «Мозіла Файрфокс», символом якого є наша сьогоднішня героїня – лисиця.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора