Хохуля – тварина викопна
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Очевидно, так можна сказати про звірка, якщо він живе на Землі майже 30 мільйонів років! Реліктовий цей звір – хохуля. Колись він займав значну частину Європейського континенту, а тепер залишилося всього два види: один – на Піренеях, інший – ендемік України та європейської частини Росії, і називається «руська хохуля».
Це водний звір, живе в заплавах річок, і вириті їм в річкових берегах нори неодмінно мають вихід під воду. Хохуля відмінно плаває і пірнає. Тіло у неї довгасте, досягає 20 сантиметрів у довжину, витягнуте рильце-хоботок пристосоване для пошуку в річковому дні личинок, молюсків та інших тварин для прожитку, хвіст сплюснутий з боків і покритий лускою, як у ондатри, а тіло – хутром, дуже красивим, м’яким і міцним.
Через цінності хутра цей представник найдавніших ссавців, колись численний, тепер занесений в Червону книгу. Як біологічний вид він зберігся завдяки тому, що ще в двадцяті роки минулого століття був заборонений його промисел, а місця проживання оголошені заповідними. Таким чином, для науки ця модель еволюції тваринного світу була врятована. Однак промисловим видом хохуля так до сих пір і не стала.
Чому? Відповісти на це питання вдалося далеко не відразу. Справа в тому, що спостерігати хохулю важко: на суші вона буває рідко, промишляє у воді в сутінках або вночі. Тому, не знаючи до ладу її способу життя, приходили часом до неправильних висновків. Так, порахували ондатру винною в тому, що поголів’я хохулі не росте і навіть зменшується: адже живуть вони в одних і тих же водоймах… Але потім встановили, що обидва звірка живуть не тільки в одній водоймі, але частенько в одній норі. І хохуля спокійно вирощує своє потомство, користуючись часом сусідськими запасами кормів, і навіть відпочиває в хатках-притулках, споруджених сильнішою ондатрою.
Головні ж причини, що стримують зростання чисельності хохулі, інші. Перш за все це ставні рибальські снасті, якими перегороджують водойми. У них заплутується хохуля, а під водою, без повітря, вона може перебувати лічені хвилини… Крім того, не дуже розумно іноді ведеться господарство – в місцях проживання цінного звірка розорюють заплави, проводять меліорацію. Вигода господарству від цього невелика (площа проживання зазвичай невелика), а хохуля пропадає.
Тим часом наукове, а в перспективі і господарське значення хохулі безсумнівно. В останні роки інтерес до неї дуже виріс. Завдяки забороні промислу і організації заповідників вдалося розселити більше десяти тисяч цих звірків.