Лемур – мадагаскарський пустун

Мадагаскарський лемур є унікальною у своєму роді твариною, візитною карткою острова Мадагаскар, розташованого на схід від африканського континенту. Жителі острова здавна вважали лемурів магічними істотами, з якими пов’язували безліч забобонів, казок та небилиць. Всьому виною незвичайний зовнішній вигляд лемура і його великі очі. Що ж стосується самої назви «лемур», то вона перекладається як «привид». Про звички цих незвичайних тварин, їх спосіб життя, місця проживання, і багато іншого, наша стаття.

Опис, будова, характеристика

Лемури є ссавцями і відносяться до загону приматів, підряду мокроносих мавп та інфозагону власне лемурів або лемуроподібних. Найближчими родичами лемурів є мавпи, хоча у лемурів з ними безліч відмінностей. Що ж стосується самих лемурів, то все їх сімейство розділене на 5 підродин, що нараховують аж 101 вид різних лемурів. Найцікавіших з них ми обов’язково опишемо в цій статті.

Розміри лемура залежать від його виду, найменший карликовий мишачий лемур запросто поміщається на людській долоні. Його розмір становить 18-22 см в довжину з урахуванням хвоста (якщо міряти без хвоста, то лише 9-11 см) при вазі 24-38 грам.

Найбільший лемур – короткохвостий індрі має 50-70 см в довжину. Вага лемура цього виду в середньому становить 6-8 кг

Цікавий факт: зоологи вважають, що колись, як на території Мадагаскару, так і на африканському континенті водилися і справді гігантські лемури, що мали вагу під 200 кг. Своїми розмірами вони перевершували сучасних горил. На жаль, ці лемури-велетні вимерли, так і не доживши до наших часів.

Тіло лемура подовжене і щільне, голова округлої форми і трохи сплощена. Морда лемура чимось схожа на лисячу, така ж витягнута і загострена. Також на морді є вусики, які природа дала їм не лише для краси, вони виконують функцію дотику.

Очі лемура незвично великі, жовтого або оранжевого кольору (втім, існує в природі і вид блакитнооких лемурів – чорний лемур Склатера). Часом очі лемура схожі на блюдця, вираз їх очей часто говорить про одночасне здивування та переляк.

Зуби лемура мають особливу будову: на верхній щелепі різці розставлені дуже широко, в той час як на нижній вони сильно зближені з іклами та знаходяться під значним нахилом вперед, створюючи, таким чином, своєрідний «зубний гребінець».

На всіх чотирьох лапах лемура є по 5 пальців, великий палець протиставлений іншим. В цілому будова лап лемурів вельми схоже з такою у мавп і звичайно ж нас, людей: на пальцях лемурів є нігті, причому ніготь вказівного пальця рук лемура особливо довгий, так як його лемури використовують в гігієнічних цілях, він отримав назву «туалетного».

Хвіст лемура особливо довгий, пухнастий і розкішний. Довжина хвоста часто дорівнює довжині тіла, а часом і перевершує її. Хвіст у лемурів не тільки для краси, в тому числі з його допомогою вони спілкуються один з одним, а ще подібно білкам хвіст їм допомагає зберігати рівновагу при стрибках з гілки на гілку.

А ось вид лемура-короткохвостий індрі на жаль не може похвалитися своїм довгим хвостом, у нього найкоротший хвіст в лемурячому сімействі – має всього 3-5 см в довжину.

Шерсть лемура густа і може мати найрізноманітніше забарвлення: одні види лемурів мають сіро-бурі кольори, інші чорно-білі, треті відрізняються рудим або червоно-коричневим хутром. Забавне забарвлення має котячий лемур, чий довгий хвіст прикрашений чорно-білими смужками.

Тривалість життя

Скільки живуть лемури? Тривалість життя лемурів в природних умовах залежить від їх виду. В середньому багато лемурів живуть близько 20 років. Винятком тут є котячі лемури, які здатні доживати до 35-37 років.

Місцепроживання

Де живуть лемури? У минулі часи предки сучасних лемурів мешкали в Африці і на прилеглих островах, але до нашого часу збереглися лише лемури острова Мадагаскар. Також в природних умовах лемури мешкають на сусідніх з Мадагаскаром Коморських островах. Ну і, зрозуміло, безліч лемурів було вивезено з Мадагаскару, і зараз їх можна зустріти в зоопарках по всьому світу. Ці звірята відмінно приживаються і розмножуються в неволі.

Що ж стосується самого острова Мадагаскар, батьківщини лемурів, то вони освоїли всі природні біотопи острова. Їх можна зустріти і в джунглях на сході острова і в помірно-морському кліматі центральних областей, і в посушливих лісах західного Мадагаскару.

Спосіб життя

Більшу частину життя лемури проводять на деревах, по яких відмінно лазять, перестрибуючи з гілки на гілку, балансуючи свої хвостом. Втім, є і види лемурів, як наприклад котячий лемур, які багато часу проводять на землі.

На деревах лемури, як правило, лежать, гріючись на Сонці, там же вони облаштовують свої лігва з гілок, відпочивають, виводять потомство. При необхідності лемури стрибаючи з гілки на гілку здатні долати великі відстані. Наприклад, стрибок лемура сіфакі Верро становить 9-10 метрів.

Лемури – громадські тварини з сильним територіальним почуттям. Вони живуть сімейними групами від 3 до 20-30 особин. Всередині такої групи лемурів є сувора ієрархія, ватажком є найсильніша самка (так, у лемурів матріархат), яка може сама вибирати собі для спарювання самців у шлюбний період, вона ж має перевагу при виборі їжі. Кількість самок і самців в такій групі приблизно рівна, але якщо самки залишаються в групі до кінця своїх днів, то самці часом йдуть в інші групи або навіть можуть почати вести одиночний спосіб життя.

Кожна група лемурів має свою чітко визначену територію, площа якої може складати від 6 до 80 га. Межі свого «королівства» лемури позначають спеціальним секретом та сечею, щоб лемури-чужинці відчули по запаху, що тут їм робити нічого.

Будучи соціальними тваринами, лемури активно спілкуються один з одним за допомогою хрюкаючих або муркотливих звуків, а буває, що і пронизливо кричать. Додатково комунікації лемурів допомагають їх довгі хвости.

Цікавий факт: деякі види лемурів, як наприклад, карликовий лемур, в суху пору року впадають в подобу зимової сплячки – вони сидять в заціпенінні на гілках, абсолютно нічого не їдять, а їх організм у цей час витрачає заздалегідь запасені запаси жиру.

Як спить?

Більшість лемурів – сутінкові тварини, які вдень відсипаються серед листя в своїх затишних лігвах, а ввечері виходять на пошуки їжі. Сплять лемури прямо на гілках дерев, міцно обхопивши їх своїми лапами.

Сплячий лемур.

Харчування

Що їдять лемури? Лемури подібно мавпам всеїдні тварини, але все ж вони куди більш вегетаріанці, ніж хижаки. Основним їх раціоном є: листя дерев, стиглі фрукти (особливо лемури люблять фіги та банани), пагони рослин, насіння, деревна кора. Але часом здобиччю лемурів може стати і різна дрібна живність, зазвичай лемури поїдають різних великих комах: богомолів, нічних метеликів, цвіркунів, павуків, тарганів.

Деякі лемури можуть полювати на деревних жаб та ящірок, а також поїдати дрібних птахів та їх яйця.

Багато лемурів їдять подібно мавпам і людям, їжу беруть спершу своїми лапами і потім кладуть в рот.

Вороги

Незважаючи на свою моторність, лемури часто стають здобиччю різних великих хижаків. Найбільшу загрозу для них представляє мадагаскарська вухата сова і сипуха, а також яструби. Нападають на них і змії (особливо мадагаскарський деревний удав) та деякі хижі ссавці (вузькосмуговий мано, мангусти і навіть домашні собаки).

Але як би там не було, найбільше страждають лемури внаслідок руйнівної діяльності людини. Дійшло до того, що зараз лемурам на Мадагаскарі офіційно присвоєний охоронний статус, так як багато їх видів перебувають на межі вимирання. Особливо згубно на лемурах позначилася інтенсивна вирубка мадагаскарських тропічних лісів – традиційних місць проживання цих тварин.

Види, фото та назви

Як ми писали вище на даний момент зоологами нараховано 101 вид лемурів, які складають 5 великих сімейств. Далі ми детально опишемо основні сімейства лемурів і найцікавіші їх види.

Сімейство руконіжкових

Мадагаскарська руконіжка

Цей вид лемурів є єдиним представником сімейства руконіжкових. Веде нічний спосіб життя і є найбільшим серед нічних лемурів. Довжина мадагаскарської руконіжки становить 30-40 см, при вазі 2,4-2,8 кг. Пухнастий хвіст цього лемура виростає навіть більше тіла, його довжина становить 45-55 см. Тіло мадагаскарської руконіжки вкрите чорно-бурою шерстю і щільним підшерстям.

Також мадагаскарська руконіжка має круглу голову, коротку і широку морду, помаранчеві або жовті очі і великі вуха, що чимось нагадують ложки своєю формою. Характерною відмінністю руконіжки від інших лемурів є той факт, що її великий палець на лапах практично не протиставлений іншим. Ще однією відмінністю цього виду є відсутність іклів, через що зоологи навіть спершу помилково зарахували руконіжку до загону гризунів, і лише пізніше з’ясували, що це специфічний різновид лемурів, який дещо відійшов в ході еволюції від основної групи. На даний момент Мадагаскарська руконіжка занесена в Червону книгу.

Сімейство карликових лемурів

У це сімейство входять найменші представники царства лемурів, що нагадують своїми розмірами мишей або щурів. Хоча за способом життя карликові лемури більше схожі на білок, вони також живуть в кронах дерев, стрибають по гілках.

Карликовий мишачий лемур

Це найменший лемур в світі і один з найбільш маленьких приматів (менше нього тільки карликова ігрунка, маленька мавпочка). Своїми розмірами і зовнішнім виглядом він нагадує велику мишу, його довжина становить 18-22 см, при вазі 24-38 грам. Має червонувато-бурий колір шерсті на спині і кремово-білий живіт. Очі карликового мишачого лемура обведені темними кільцями і завдяки цьому здаються особливо великими.

Щурячий лемур

Ще один представник сімейства карликових лемурів. Своїми розмірами щурячий лемур трохи більший свого мишачого родича, довжина його тіла становить 20-25 см при вазі до 140 грам. Великі очі цього лемура забезпечені спеціальною судинною оболонкою – тапетумом, завдяки якій ці тваринки здатні відмінно бачити в темряві (такий вбудований біологічний прилад нічного бачення). Сіре або червоно-коричневе забарвлення їх шерсті чимось нагадує щуряче, звідси і назва цього виду.

Сімейство лепілемурових або тонкотілих лемурів

До нього відносяться лемури середніх розмірів, довжиною тіла близько 30 см і вагою близько 1 кг.

Північний тонкотілий лемур

Є одним з найменших представників сімейства тонкотілих лемурів, довжина його тіла становить 28 см, вага – 700-800 грам. Від інших лемурів відрізняється своїми маленькими вухами і повністю вегетаріанським способом життя, ці лемури їдять виключно рослинну їжу.

Дрібнозубий лемур

Цей лемур від інших побратимів відрізняється тим, що веде одиночний спосіб життя. Також він є справжнім вегетаріанцем. Довжина тіла дрібнозубого лемура становить 25-29 см, вага – 0,9-1,2 кг.

Сімейство лемурових

У нього входять найбільш відомі і добре вивчені види лемурів.

Котячий лемур

Він же кольцехвостий лемур, він же лемур катта, він же лемур звичайний – один з найяскравіших представників сімейства лемурових. Своїми розмірами він схожий з кішкою, довжина тіла котячого лемура становить 39-46 см, при вазі в 2,3-3,5 кг. При цьому їх розкішний смугастий чорно-білий хвіст своїми розмірами більше тіла, довжина хвоста у цього лемура становить 56-63 см.

Цікавий факт, з допомогою своїх хвостів самці котячих лемурів часом з’ясовують стосунки, мажуть хвіст в особливий пахучий секрет під пахвами, потім тикають хвостами один одному, чим більш сильний запах йде від хвоста, тим вище у його власника буде положення в ієрархії лемурів.

Також ці лемури хоча і вміють чудово лазити по деревах, воліють ходити по землі, і більше всіх інших своїх родичів проводять час не на деревах, а внизу.

Чорний лемур

Він же лемур макако. Ще один представник сімейства лемурових, відрізняється досить великими розмірами, його довжина становить 38-45 см при вазі 2-3 кг. Як і котячий лемур, має дуже довгий хвіст, довжиною в 51-64 см. Хутро чорного лемура, як несподівано, теж повністю чорне, хоча при денному світлі можна розгледіти червонувато-коричневі відтінки.

Бурий лемур

Ще один представник сімейства лемурових, також досить великий. Довжина його тіла становить 38-50 см, при вазі в 1,9-4,2 кг. Має буре або сіро-коричневе забарвлення шерсті. До того ж його голова і морда мають більш інтенсивне чорно-сіре забарвлення.

Блакитноокий лемур

Він же чорний лемур Склатера. Головна відмінність цього лемура – його нехарактерні для інших родичів блакитні очі. Блакитноокий лемур є близьким родичем чорного лемура, про що говорить чорне забарвлення шерсті його самців. Самки ж мають червоно-коричневі кольори. Довжина тіла цього лемура становить 39-45 см, вага – 1,8-1,9 кг. І звичайно ж в наявності величезний довгий хвіст.

Лемур Варі

Цей лемур є найбільшим серед сімейства лемурових (але не серед всіх лемурів), довжина його тіла становить 51-56 см, вага 3-4,5 кг. Густа і пухнаста шерсть цього лемура пофарбована в чорно-білі кольори.

Рудий Варі

Близький родич лемура Варі, трохи поступається йому в розмірах, довжина рудого Варі становить 40-50 см, при вазі в 3-4 кг. Спина цього лемура пофарбована в рудий колір, в той час як живіт і голова чорні. А ще рудий Варі незвично плідний навіть як для інших лемурів, їх самки народжують по 5-6 дитинчат, в той час як у інших лемурів їх народжується не більше 2-3.

Сімейство індрієвих

Відмінною особливістю лемурів з сімейства індрієвих є їх морда, повністю позбавлена волосяного покриву.

Індрі

Він же короткохвостий Індрі, він же бабакото (як його називають місцеві малагасійці) – найбільший лемур у світі. Його розмір становить 50-70 см, вага – 6-7,5 кг. Маючи найбільші розмір серед лемурів, хвіст у індрі навпаки найменший, довжина його становить 4-5 см. Хоча морда індрі і позбавлена волосся, вуха його досить таки великі і кошлаті. Забарвлення шерсті індрі представлене поєднанням чорного, білого і сірого кольорів.

Сіфака Верро

Він же чубатий сіфака, він же чубатий індрі. Досить великий лемур, довжина його тіла складає 42-45 см, маса 3,4-3,6 кг (самці зазвичай більше самок). Також має великий і пухнастий хвіст. Ці лемури цікаві тим, що вони вміють пересуватися вертикально на задніх лапах. Має біле забарвлення шерсті з чорними ділянками на голові, з боків і передніх кінцівок.

Розмноження

Час шлюбного періоду у кожного виду лемурів строго визначений і зазвичай він приурочений до певного сезону. Наприклад, карликові лемури розмножуються з грудня по травень, а індрієві лемури тільки протягом весни.

Також по різному лемури досягають і статевої зрілості, карликові лемури стають статевозрілими в 1,5 роки, в той час як лемури Індрі дозрівають лише в 4-5 років.

Шлюбні загравання у лемурів проявляються у вигляді гучних криків і дотиків. І як ми писали вище, у багатьох лемурів панує матріархат, а значить, самки можуть самі вибирати собі відповідних самців для продовження роду.

Також лемури індрі зазвичай утворюють міцні моногамні пари, лише у разі смерті одного з партнерів самець або самка може шукати собі нову пару. А ось інші види лемурів такою вірністю не відрізняються, зазвичай вони ведуть полігамний спосіб життя.

Вагітність у різних лемурів триває різний час, в середньому становить від 2 до 5 місяців. Також всі види лемурів за винятком руконіжок народжують зазвичай раз на рік. Що ж стосується руконіжок, то вони більш повільні в цьому плані і приносять потомство не частіше ніж раз на 2-3 роки. За раз зазвичай народжується 1-3 дитинча, і тільки більш плодовиті лемури варі мають від 4 до 6 маленьких діток.

Лемури подібно кошенятам народжуються сліпими, але вже на другий день життя прозрівають. Вага новонароджених карликових лемурів становить 3-5 грам, в той час як маленькі лемури більших видів при народженні мають від 80 до 120 грам. Ледь з’явившись на світ, новонароджені громадяни лемурячого сімейства виснуть на животі матері, хапаючись за її шерсть чіпкими руками. Деякі лемури переносять своїх дітей у роті, а дитинчата карликових лемурів перші 2-3 тижні свого життя проводять в затишних гніздах або дуплах дерев. А ось дитинчата котячих лемурів і лемурів звичайних мають звичку забиратися на спину матері.

Перші місяці свого життя маленькі лемури знаходяться під постійною турботою матері, а у моногамних лемурів індрі – і батька. Грудне вигодовування материнським молоком триває 4-5 місяців. Після закінчення цього періоду лемури починають швидко рости, і незабаром стають повністю дорослими.

Утримання і догляд в домашніх умовах

Часом любителі екзотичних домашніх тварин заводять собі домашнього лемура. І чому б і ні, багато видів лемурів (але не всі) легко приручаються людиною, вони не агресивні і слухняні. Але перш ніж завести собі такого мадагаскарського вихованця необхідно знати нюанси догляду за лемуром, і то як правильно його годувати.

Дуже важливо, щоб клітка або тераріум, в якому буде жити лемур, була просторою, туди обов’язково потрібно помістити гілки дерев, повісити штучні ліани, по яким вихованець буде лазити, згадуючи рідні мадагаскарські ліси. Дно клітки повинно містити тирсу, її доведеться періодично міняти, так як до лотка лемура привчити не вийде. Якщо не робити регулярне прибирання, то і клітка і сам лемур незабаром почнуть вельми погано пахнути, самі знаєте чим. Також в клітці завжди повинна стояти миска з питною водою, щоб лемур міг в будь-який момент втамувати спрагу.

Хоча лемури і захищені шерстю, тим не менш, будучи теплолюбними тваринами, вони погано переносять протяги, тому клітка з лемуром повинна знаходитися в місці, захищеному від протягів.

Чим годувати в домашніх умовах?

Так як лемури сутінкові і нічні тварини, тому годувати їх завжди треба ввечері і вночі. Днем лемур цілком може відмовитися від їжі і це для них нормально. Щодо продуктів, які їсть лемур, то сюди входить різноманітна рослинна і тваринна їжа:

• відварний буряк і картопля,
• білокачанна і кольорова капуста, приготована на пару,
• свіжі огірки, ріпа, морква,
• різні фрукти, особливо корисні лемуру будуть цитрусові,
• сир і сирі яйця,
• хліб (як білий, так і чорний),
• круп’яна каша (але без масла),
• відварене м’ясо і риба (важливо щоб воно було без кісток).

Зрідка лемурів можна поїти молоком і навіть кефіром, але тільки в невеликих кількостях. Так як лемури в природних умовах поїдають дрібних комах, то і для домашнього лемура можна придбати в спеціалізованому зоологічному магазині живих цвіркунів, тарганів або борошняних хробаків, яких ті з задоволенням з’їдять.

А ще лемури – ласуни і часом їх можна побалувати вареними сухофруктами, горіхами і медом.

Сумісність з іншими домашніми тваринами

В цілому, будучи не конфліктними істотами, лемури запросто уживаються з іншими домашніми вихованцями: кішками, собаками. Лемури, як правило, нічого не трощать, не ламають, не гризуть. Єдине чого можна побоюватися, так це того, що лемур порве штори або поламає віконні карнизи. Будучи любителями залізти на максимальну висоту і звідти спостерігати за подіями, лемури, опинившись поза своєї клітки обов’язково будуть лазити по шторах і карнизах якщо такі є в будинку.

Цікаві факти

• Жителі Мадагаскару, малагасійці, здавна вірять, що лемури – це душі померлих предків, тому в деяких селах жителі навіть приносять їм спеціальні фруктові підношення.
• А ось ще одна дивна малагасійська забобона пішла лемурам не на користь: вважається, що висушений вказівний палець лемура здатний повернути… втрачену чоловічу потенцію. Тому часом лемури ставали предметом полювання літніх малагасійців, охочих знову відчути себе 19-річними юнаками у справах амурних.
• Перед лемуром руконіжкою малагасійці відчувають особливий забобонний страх. Як вважають остров’яни, будь-яка людина, яка вб’є руконіжку, помре протягом року. Вчені досі не знають, як звуть руконіжку місцеві жителі, так як вони ніколи не вимовляють її ім’я вголос.
• Голосовий діапазон лемурів має 12 різних звуків. З їх допомогою ці тварини спілкуються один з одним, причому що цікаво, частина цих звуків звучить на рівні ультразвуку.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора