Морж – велетень Арктики

Сама назва цієї тварини стала прозивною, моржами деколи називають людей, які не бояться холоду, там здатних взимку купатися в ополонці і так далі. Що ж стосується справжніх моржів, то ці дивовижні звірі цікаві не тільки тим, що вони не бояться холоду, мешкаючи в холодних арктичних районах, але й тим, що моржі є найбільшими ластоногими тваринами, що живуть у північній півкулі нашої планети. Більше моржів тільки південний морський слон, що відноситься до родичів моржів – тюленів, але він живе в Антарктиді. А сьогоднішні герої нашої статті, моржі, є без перебільшення справжніми гігантами Арктики.

Опис, будова, характеристика

Всі моржі з зоологічної класифікації належать до сімейства моржових, загону ластоногих, тобто володіють ластами замість ніг.

Розміри моржа якщо це самець в середньому становлять 3-4,5 метра в довжину, самки моржихи трохи менше – вони мають 2,6-3,6 метра в довжину. Вага моржа самця становить 1,5-1,8 тонни, самки трохи легше, вони важать всього лише 700-800 кг.

Зовні моржі також схожі на своїх родичів – вухатих тюленів. Тіло моржа, хоча і дуже масивне, тим не менш, відрізняється несподіваною пластичністю і рухливістю. Задні лапи моржа здатні згинатися в п’ятковому зчленуванні, можуть підгинатися під тіло і приймати участь в руху цих тварин.

А ось головною відмінністю моржів, як від інших ластоногих, так і взагалі інших тварин, їх «фірмовою візитною карткою» є, звичайно ж, пара довгих іклів або бивнів, що стирчать з верхньої щелепи у напрямку до землі.

Бивні моржа.

У самок довжина іклів-бивнів у середньому становить 30-40 см, тоді як у самців вони можуть сягати аж до 80 см. Навіщо моржеві ікла? Насправді ікла їм служать для різних практичних цілей, в першу чергу для самооборони від потенційних хижаків і для з’ясування стосунків між собою – самці моржів буває сваряться один з одним через самок, і тоді в хід йдуть їхні ікла. А ще з допомогою своїх іклів моржі можуть підійматися на крижини.

Крім іклів-бивнів моржі володіють чутливим волоссям на морді – вібрисами, товщина вібриси дорослого моржа, приблизно, така як у дроту.

Зір у моржів розвинений не сильно, проте цей недолік з лишком компенсується відмінним нюхом, так моржі цілком можуть відчути, в тому числі, і запах людини, ховаючись до її наближення.

Шкіра моржа товста і груба, з нікчемними зачатками вовняного покриву, по суті вібриси є єдиним волоссям на тілі моржів. Забарвлення моржів буре, але у старих особин часом помітні рожеві плями на шкірі – це сліди численних шрамів і подряпин, нажитих за неспокійне життя.

Місцепроживання

Де живуть моржі? Моржі мешкають навколо Арктичного Північного полюса, на північних узбережжях Європи, Азії, Північної Америки та деяких арктичних островах. Також на відміну від тюленів вони уникають відкритих водних просторів і пакових льодів, намагаються триматися поблизу берегів. Великі колонії моржів знаходяться на Чукотському півострові, на узбережжі Берингової протоки і півострові Лабрадор.

Тривалість життя

Скільки живуть моржі Тривалість життя моржів у середньому становить 30-35 років, притому, що до 35 років доживають моржі-довгожителі.

Харчування

Чим харчується морж? Улюблені ласощі моржів складають морські черв’яки, молюски та ракоподібні. Своїми могутніми іклами морж впивається в мулисте дно і піднімає звідти безліч черепашок, шкаралупа їх стирається ластами, а самі молюски поїдаються моржами. Аналогічно відбувається з черв’яками і ракоподібними, яких моржі буквально змітають з морського дна, щоб потім з’їсти. Для насичення дорослому моржеві необхідно не менше 50 кг їжі в день.

Поїдають моржі і рибу, але з меншим натхненням, ніж молюски або черв’яки, до полювання на риб моржі можуть вдатися в крайньому випадку, коли немає іншої їжі для них.

Вороги

У свою чергу сам морж може стати здобиччю для косаток на морі, білих ведмедів на суші, і їх третім ворогом (в будь-якій стихії) є, звичайно ж, людина. Корінні народи Півночі: чукчі та ескімоси, здавна полювали на моржів (як втім, і на тюленів) але вони ніколи не вбивали їх більше, ніж треба було самим для прожитку. Все змінив білий чоловік – варварське винищення моржів звіробоями і браконьєрами в минулому і позаминулому століттях, яке проводилося заради їх іклів-бивнів, призвели до того, що в наш час популяція моржів сильно скоротилася і тепер ці велетні Арктики занесені в Червону книгу, оскільки знаходяться на межі зникнення.

Спосіб життя

Моржі – стадні тварини, і зазвичай збираються в невеликі стада розміром в 20-30 особин, але часом вони можуть створювати великі лежбища чисельністю до 3000 особин. У стаді моржів зазвичай домінує самий сильний самець, інші самці періодично з’ясовують з ним і один з одним стосунки, ну а основний предмет суперечок самців моржів – звичайно ж самки. Але суперечки і навіть поєдинки за самок між самцями відбуваються виключно в шлюбний період, в решту часу всі моржі досить миролюбні тварини.

Цікаво, що по краях лежбищ моржів розташовуються вартові, помітивши небезпеку, вони гучним ревом сповіщають своїх побратимів, після чого все стадо спрямовується у воду. Як і тюлені, всі моржі чудові плавці, здатні проводити у воді цілу добу.

Види, фото та назви

Зоологи розрізняють всього три підвиди моржів, і далі ми опишемо їх докладніше.

Тихоокеанський морж

Тихоокеанський морж є найбільшим моржем у світі, довжина самця становить 3,5-4,5 м при вазі до двох тонн. Самки трохи менше. Мешкає в північній частині далекого Сходу – по берегах Берингової протоки, у Чукотському і Беринговому морі і біля островів Камчатки.

Атлантичний морж

Цей вид трохи менше тихоокеанського побратима, середня його довжина становить 2,5-3 метра, самки в рази менше. Мешкає в Карському морі, Баренцовому морі, на землі Франца-Йосипа в Північно-Льодовитому океані.

Лаптевий морж

Цей вид моржа є самим нечисленним, на даний момент перебуває під загрозою зникнення. Мешкає в Центральній і Західній частині моря Лаптєвих, в східній частині Карського моря і на Заході Східно-Сибірського моря. За розмірами лаптеві моржі займають проміжне місце між тихоокеанським і атлантичним моржем.

Розмноження

Статевої зрілості моржі досягають у віці п’яти років, а шлюбний період у них відбувається в квітні-травні, саме в цей період раніше миролюбні самці стають дуже агресивними і то і діло б’ються один з одним (за допомогою іклів-бивнів, звісно) за самок. Ті, як і годиться, вибирають собі в статевих партнерів самих сильних самців.

Вагітність моржихи триває 340-370 днів і за раз народжується тільки одне дитинча. У дуже рідкісних випадках може народитися двійня. Маленькі моржики не такі вже й маленькі – довжина їх тіла становить близько 1 м при вазі в 30 кг. З перших днів життя вони вчаться плавати. Перший рік життя маленькі моржі знаходяться на грудному годуванні, і лише після року стають здатними поїдати їжу дорослих моржів.

Всі моржихи мають розвинений материнський інстинкт, вони самовіддано оберігають своїх дитинчат у разі небезпеки, і в цілому є турботливими матерями. До трьох років, поки у юного моржа ще не виросли бивні-ікла, він перебуває поруч із мамою, і тільки після досягнення трирічного віку, з вже великими іклами починає доросле життя.

Цікаві факти

• Під час останнього льодовикового періоду моржі були поширені по куди більш широкому географічному ареалу, так їх останки були знайдені біля Сан-Франциско в США.
• Моржі, точніше моржихи настільки турботливі мами, що при потребі доглядають не тільки за своїм дитинчам, але й чужими.
• Шлунок моржа такий великий, що чукчі та ескімоси здавна роблять з нього водонепроникні накидки.
• Грецька назва моржа «Odobenus rosmarus» буквально означає «той, хто ходить на зубах», таку назву моржі отримали завдяки здатності чіплятися своїми бивнями за крижини і дертися по льоду.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.

Сторінка про автора