Панда та бамбук

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Панда та бамбук

Всім, напевно, знайомий цей привабливий ведмідь, химерно розмальований у білий та чорний кольори. Втім, велика панда, як виявилося, зовсім не ведмідь — вона є чимось середнім між ведмедем і єнотом, і тепер її виділяють в особливе сімейство. Зображення панди стало емблемою Міжнародного фонду охорони диких тварин, завдяки якому багато зникаючих видів вже отримали безцінну допомогу. Але схоже, що найближчим часом буде потрібно екстрене втручання у долю самої панди.

Щоправда, доля її й раніше не була безхмарною, не дарма велику панду внесено на сторінки Червоної книги. Дивовижний цей звір відомий вченим не більше ста років, і за цей час він зник з острова Борнео, з Таїланду та Індокитаю, вцілівши до наших днів лише в небагатьох гірських районах Південно-Східної Азії, де живе в непрохідних заростях бамбука на висоті більше трьох тисяч метрів над рівнем моря. Нинішня чисельність великої панди становить за різними оцінками від чотирьохсот до тисячі звірів, а область її проживання розбита на окремі крихітні острівці.

У 1974 році прийнято спеціальну програму з охорони панди, для неї створено десять резерватів, і їх у майбутньому передбачається помножити. Така програма могла б, здається, налаштувати оптимістично, якби не одна непередбачена обставина: у сімдесяті роки, коли приймалася програма, зацвів той самий бамбук, паростки і коріння якого складають основну їжу панди, вкрай вузько спеціалізованої у своєму харчуванні. Недарма на підошвах її лап та в основі кожного пальця є спеціальні подушечки голої шкіри, за допомогою яких панда утримує «в руках» слизькі бамбукові стебла.

Панда

Погано те, що цей бамбук цвіте раз на сто років і практично одночасно, а після цвітіння гине. Повинно пройти деякий час, перш ніж зарості його знову виростуть зі свіжого насіння, все ж таки решта часу бамбук відновлюється вегетативним шляхом. Тут і криється головна небезпека: на якийсь час панда позбавляється джерела існування, і, на жаль, у тих місцях, де бамбук цвів у середині сімдесятих років, було виявлено 140 звірів, що загинули від голоду.

Є значні побоювання, що найближчий час, що очікується, цвітіння бамбука в останніх притулках панди може мати катастрофічні наслідки і вигляд у природі повністю перестане існувати. Єдина надія на порятунок у цих умовах – розведення панди у неволі. Необхідно створити групу цих звірів, що розмножується, з тим щоб, якщо похмурі прогнози виправдаються, можна було б знову, коли бамбук відросте, повернути панду на волю. Тут є вже обнадійливі звістки: в результаті штучного запліднення від панди вдалося отримати в неволі перше дитинча.

Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка

При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.