Як лікують дельфіни

Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.

Про зоотерапію і в тому числі про цілющі властивості дельфінів, що благотворно впливають на самопочуття людини, відомо з найдавніших часів. Однак всерйоз глибоке вивчення цієї проблеми світовою наукою розпочато лише у 80-і роки минулого століття. Вже наявні результати говорять: біоенергетика, ультразвукові хвилі дельфінів, що володіють вираженою біологічною дією, їх акустичні сигнали коректують і покращують стан здоров’я людини.

У США, Канаді, Англії, Норвегії, Голландії, Японії за допомогою китоподібних лікують важкі психози, аутизм; спостерігалися позитивні зрушення і при церебральному паралічі, хворобі Дауна. Певних успіхів домоглися й ми – вчені севастопольського Океанаріуму. Скажімо, нами розроблений спеціальний комплекс водних вправ людини з чорноморським дельфіном – афаліною, що дозволяють в одному випадку лікувати дитячі неврози, енурез, фобії, заїкання, полегшувати стан хворих олігофренією, а в інших – знімати стресове навантаження, адаптуватися в нинішніх непростих соціально-побутових умовах .

Методи дельфінотерапії вельми різноманітні, але найбільш ефективні прямі контакти. Тут і невимушене спілкування, і всілякі ігри, і погладжування, і так зване «буксирування», коли пацієнт, тримаючись за спинний плавник, вільно і розслаблено пливе поруч з дельфіном. Причому, перш ніж пацієнта залишити наодинці з морським ссавцем, з ним неодмінно розмовляє лікар. Тут – свої тонкощі. Адже дуже важливо, щоб людина, що відправляється «на прийом» до дельфіна, була би розкріпаченою, розслабленою, відкритою для контакту і не боялася б його, зуміла би сконцентрувати увагу на ньому і на своєму хворому органі… Лікар допомагає пацієнтові і у виборі індивідуального тексту для спілкування з дельфіном, спеціально навченим для лікування. Словом, продумується кожна дрібниця.
Підготовлені таким чином хворі набагато швидше виліковуються, не кажучи вже про підняття духу – позитивні емоції, радість від спілкування з морськими інтелектуалами. Є й дистанційні методи лікування – на відстані, з містка, або через фотографію дельфіна. Але, як показали експерименти, такого роду методи не так ефективні – вони поступаються прямим контактам.

Під час дельфінотерапії нами виявлені і дуже цікаві прояви тонких польових структур – біополів. Так, після плавання з афаліною у дітей, страждаючих неврозом, олігофренією та енурезом, біополе збільшується в два-три рази! Знову-таки і тут важливий попередній настрій пацієнта на добро, посмішку, позитивні емоції, що явно сприяє налаштуванню його тонких польових структур на загальну хвилю з коливаннями біополя дельфіна. Можна сказати, що відбувається свого роду балансування енергетики організму пацієнта з енергетикою зубастих китів, чия биополева оболонка в десятки разів більше наших. І, тим не менш, яскраво виражене вирівнювання енергетичних оболонок для морських ссавців не проходить безслідно: до кінця сеансу, після спілкування з важкохворими дітьми, їх біополе помітно зменшується. Приміром, у дельфіна по кличці Діана енергетика знижувалася в півтора-два рази! Ось з такою інтенсивністю, самовіддачею дельфін зцілює людину, і аж ніяк не за рибу, як вважають деякі.

Загальновідомо: півкулі нашого головного мозку працюють як би в протифазних ритмах – людина перебуває під впливом тої півкулі, яка в даний час домінує. Судячи ж з всього, протягом сеансів дельфінотерапії, при лікуванні захворювань аутизму, олігофренії, психічний та акустичний вплив китоподібних на людину (крім коригування біополя) призводить ще й до вирівнювання енергетичного потенціалу обох півкуль. Інакше кажучи, зникає превалювання художнього чи логічного мислення – ритми обох півкуль синхронізуються. Якщо ж врахувати, що центри мозку у людини являють собою як би різні діапазони, вібруючі в резонансі з певними хвилями, то, схоже, чим більше в людини розвинені аналітико-інтелектуальні здібності (ліва півкуля), тим більше вона схильна до гумору, а отже, до зцілення. Адже центр сміху розташований поруч з центром мови!

Мабуть, можна припустити, що дельфін, як і біоенергетик-екстрасенс-біотерапевт, при лікуванні хворого входить не тільки в стан концентрації (контакту і резонансу) з енергією Космосу, а й в резонансні «стосунки» з людиною, з її фізіологічними функціями і психічним станом, відновлюючи її тонку структуру і коригуючи біополе.

Звичайно, нам ще не все ясно, але дослідження в даному напрямку представляються цікавими і дуже перспективними. Заслуговують наукової уваги і повідомлення про телепатичну (психічну енергію) передачі думок, чуттєвих відчуттів між людьми і тваринами. Дещо з цього вже визнано наукою – еніологією. Однак закони цього явища ще не сформульовані, бо воно поки не пояснюються фізикою хвилі електромагнітного спектра і виходять за межі традиційних відстаней і часів. У наші дні у всьому світі створені десятки установ, що займаються вивченням взаємодії людини з навколишнім середовищем, вони відмовляються від однобокого погляду на енергетичні явища в Життя, Природі, Космосі. І, поза всяких сумнівів, новітні досягнення про єдине енергетичне поле людини і навколишнього простору дозволять розвинути струнку систему уявлень про світ і місце людини в ньому.

Автор: Світлана Матишева.