Як рак знаходить матір?
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Коли з ракової ікри вилуплюються личинки, вони виявляються спочатку безпорадними мешканцями ворожої стихії, повної любителів поласувати за чужий рахунок. Тому кілька перших тижнів вони проводять в надійному укритті – на підчерев’ї рідної неньки, лише зрідка залишаючи його, щоб підгодуватися. Згодом ці вилазки стають більш тривалими, але кожен раз, ледь наситившись, личинка спрямовується назад. І ось що дивно: як в непроглядній каламутній води, часто вночі, серед незліченних нагромаджень каменів і всякої всячини на дні знаходить вона шлях в обійми матері?
Цим питанням задався американський біолог Едвард Е. Літтл, який працює в університеті штату Флорида. Спочатку йому вдалося встановити, що в період, коли самка раку закінчує виношувати ікру, в її організмі з’являється якась хімічна речовина, якої в інший час там немає. Не володіє цією речовиною і рак-самець.
Потім пішли експерименти, коли виділену майже в чистому вигляді речовину збирали на фільтрувальний папір і пред’являли раковому потомству, поступово збільшуючи відстань. Результат був один – личинки тут же нестримно рвалися в сторону материнської речовини. «Значить, це ще один атрактант, – вирішив Е. Літтл, – речовина, призначене для залучення собі подібних і орієнтування в просторі. Перш атрактанти, хоча і не материнські, були відкриті у крабів та омарів. Відомо, що у них, як і у деяких інших мешканців водної стихії, ці речовини допомагають в пошуку партнера для продовження роду, служать для відшукання їжі і навіть для визначення форми і матеріалу різних предметів. А тепер ось своє мистецтво підтримки виду продемонстрували нам раки … »
Е. Літтл вирішив ускладнити рачачі іспити. Він будував все більш заплутані підводні лабіринти, а в центр їх поміщав фільтрувальний папір з нововідкритим атрактантом. І майже у всіх випадках личинки швидко і безпомилково знаходили шлях до передбачуваної «матері», в безпечний притулок. Отже, безсумнівно, що самка використовує атрактант для того, щоб повідомити личинкам про своє місцезнаходження, а вони, в свою чергу, користуються ним для орієнтування в просторі. Ніяк не втримаєшся, щоб ще раз не вигукнути: «Як щедра на вигадки природа!»
Автор: Павло Чайка, головний редактор журналу Пізнавайка
При написанні статті намагався зробити її максимально цікавою, корисною та якісною. Буду вдячний за будь-який зворотний зв'язок та конструктивну критику у вигляді коментарів до статті. Також Ваше побажання/питання/пропозицію можете написати на мою пошту pavelchaika1983@gmail.com або у Фейсбук.