Загадковий птах такахе
Стаття написана Павлом Чайкою, головним редактором журналу «Пізнавайка». З 2013 року з моменту заснування журналу Павло Чайка присвятив себе популяризації науки в Україні та світі. Основна мета як журналу, так і цієї статті – пояснити складні наукові теми простою та доступною мовою.
Нова Зеландія. Країна сніжних вершин, вічнозелених лісів, блакитних фіордів. Країна вулканів, гарячих джерел і гейзерів, порожистих річок і озер. Колись, не менше 70 мільйонів років тому, Нова Зеландія або піднялася з дна океану, або відокремилася від материка і потім розвивалася самостійно. Така тривала ізоляція відбилася, звичайно, і на своєрідності її рослинного і тваринного світу. Більше 70 відсотків рослин цих островів ендеміки Нової Зеландії, ніде більше на земній кулі не зустрічаються. За винятком двох видів кажанів, у Новій Зеландії немає ссавців, і повністю відсутні чотириногі хижаки. Зате яких тільки немає птахів! Багато з них мають крила, але втратили здатність літати. Адже їм не треба рятуватися від переслідувачів. Такахе, яку ви бачите на фотографії, – один з нелітаючих птахів. Його історія дуже цікава.
У 1847 році англійський натураліст Уолтер Ментелл в гирлі річки Вейнгонгоро знайшов якісь пташині кістки. Він послав їх до Лондона знаменитому палеонтологу Річарду Оуену, який і зробив перший опис «вимерлого» птаха. А через два роки мисливці на тюленів зловили живу такахе. Вони ніколи раніше не бачили цього птаха і були вражені красою його оперення. Великий, масивний дзьоб і сильні ноги такахе яскраво-червоні. Голова і шия синьо-чорного кольору. Пір’я на грудях і боках блакитне, спина і крила бирюзово-зелені, переливаються, хвіст синій, з металевим відливом, а підхвістя біле. Розміром він був з великого півня. Мисливці зрозуміли, що мають справу з якоюсь рідкісною птицею. Протримавши його чотири дні і не знаючи, як вчинити з ним далі, вони визнали найбільш правильним засмажити такахе і з’їсти. Правда, шкурка і скелет птаха збереглися і пізніше випадково потрапили в руки Ментелла.
Минуло 20 років. Мисливець на кроликів вбив ще одну такахе на березі озера Ті Анау. Цей такахе був проданий в Лондоні з аукціону Дрезденському музею. А ще через 19 років собака іншого мисливця зловила птаха, який негайно був куплений новозеландським урядом як «останній» із збережених в живих. Його опудало поміщено в музеї Отаго.
Скільки не шукали потім такахе, ніхто не зустрічав його більше, і він впевнено був занесений вченими в списки вимерлих тварин.
Однак орнітолог-любитель Г. Орбелл не здавався. Він організував кілька експедицій і, зіставивши всі раніше зроблені спостереження, прийшов до висновку, що такахе потрібно шукати в одному невеликому районі Південного острова. Умови для пошуків були дуже важкими. Гори і долини поросли старим буковим лісом з густим підліском з папоротей, що досягають декількох метрів висоти. І все ж невелика колонія такахе була знайдена вченим в долині, нині названій долиною такахе. Г. Орбелл знайшов кілька такахе також і в районі озера Ті Анау. Його відкриття було сенсаційним. Уряд Нової Зеландії негайно оголосив заповідним простір в 160 тисяч гектарів, хоча птахи були виявлені всього лише на 200 гектарах.
Такахе дуже повільно розмножується. У жовтні – листопаді самочка відкладає одне, дуже рідко два яйця. З другого яйця, як правило, пташеня ніколи не з’являється. Ця цікава і рідкісна птиця представляє колосальний науковий інтерес. Тому протягом останніх років вживаються всі заходи для того, щоб зберегти птахів в живих. Однак такахе, безсумнівно, вимираючий вид. Спроби його штучного розведення ні до чого не привели. Такахе болісно реагують на всяке втручання в його життя, на всяку зміну природних умов. Його життя тісно пов’язане зі сніжною травою, яка служить йому і їжею і будівельним матеріалом для гнізда. У ній же він ховається. А завезені на острови Нової Зеландії олені витоптують трав’янистий покрив букових лісів. Змушують побоюватися за долю реліктової рідкісної птиці та чотириногі хижаки – горностаї і ласка, також завезені до Нової Зеландії.
Автор: С. Клумов.